Медична сторінка

У закладі дошкільної освіти №46 організована робота медичного кабінету, ізолятору. Приміщення відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, оснащені та забезпечені необхідним обладнанням та лікарськими засобами, виробами медичного призначення.

Для роботи медичного персоналу, організації медичного обслуговування дошкільників у дитячому садку створені всі необхідні умови. У медичному кабінеті працює: сестра медична старша  КУГОТ Г.В., яка  веде облік медичного обладнання, виробів медичного призначення, дотримуються правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечують їх своєчасне поповнення. 

Медична сестра проводить медичні огляди дітей при прийомі в заклад дошкільної освіти та здійснюють медичний контроль за перебігом періоду адаптації, щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань, стосовно виявлення педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри.

Протягом року здійснюють постійний контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, організацією загартування та харчування. Медпрацівники забезпечують контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини, профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових та вірусних інфекцій, харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами.

Основні завдання старшої медичної сестри:

1. Постійний контроль за станом здоров'я дітей;

2. Контроль профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ України;

3. Надання невідкладної медичної допомоги дітям у разі гострого захворювання або травми;

4. Здійснення контролю за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності;

5. Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму;

6. Проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу.

Сестра медична старша закладу дошкільнох освіти зобов'язана:

1. Проводити медичні огляди дітей при прийомі в ЗДО та здійснювати медичний контроль за перебігом періоду адаптації;

2. Здійснювати щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань;

3. Оглядати дітей 1 раз у місяць стосовно виявлення педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри;

4. Брати участь у плануванні та проведенні обов'язкових медичних оглядів;

5 Складати план проведення профілактичних щеплень та забезпечувати його виконання;

6. Інформувати батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати, в тому числі профілактичні щеплення та обов'язкові медичні огляди; 

7. Надавати невідкладну медичну допомогу дітям, організовувати їх госпіталізацію у разі наявності показань;

8. Вести облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення, дотримуватись правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечувати своєчасне поповнення;

9. Здійснювати постійний контроль за якістю продуктів харчування та готових страв, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування ;

10. Здійснювати щоденний розрахунок розклад-меню, контролювати закладку і правильність кулінарної обробки продуктів, вихід страв, смакові якості їжі, санітарний стан харчоблоку та проводити щоденний огляд працівників харчоблоку;

11. Здійснювати контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, за проведенням заходів щодо загартування;

12. Забезпечувати контроль за дотриманням режиму дня  згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами;

13. Здійснювати заходи щодо ізоляції хворих дітей та спостереження за дітьми, які були в контакті з інфекційними хворими, та проводити протиепідемічні заходи в порядку, встановленому МОЗ України;

14. Здійснювати контроль за своєчасністю проходження обов'язкових медичних оглядів працівниками ЗДО;

15. Проводити бесіди та лекції з дітьми, батьками та працівниками ЗДО щодо здорового способу життя, профілактики травматизму, інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом;

16. Підвищувати свою кваліфікацію;

17. Вести обліково-звітну та медичну документацію у порядку, встановленому МОЗ України.

Медичне обслуговування в закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до:

• · Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);
• Наказу МОЗ України від 24.03.2016 №234 "Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів";
• Спільного наказу МОН та МОЗ України від 17.04.2016 №298/227 "Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах" (із змінами);
• Спільного наказу МОН та МОЗ України від 30.08.2005 № 432/496 "Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі";
• Постанови кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №826 "Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах"
• Статуту дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №46 "Малюк" Черкаської міської ради

В закладі діти забезпечені постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі.

Беремо участь в адаптації нових вихованців до умов дошкільного закладу: крок за кроком

«Уперше до дитячого садка!» - скільки хвилювань та сумнівів пов'язано із цим у кожній родині. Та й для дошкільного закладу прийняття нових вихованців - подія надзвичайно важлива. Без сумніву, медичному персоналу потрібно добре підготуватися до неї і бути дуже уважним до кожного малюка

Адаптація у дитячому садку - це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого ко­лективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у ро­дині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:

- рівень психічного та фізичного розвитку;

- загартованість організму;

- сформованість навичок самообслуговування;

- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.

Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та ви­мог у дошкільному закладі зазвичай нервують дитину та призво­дять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам, ми розробили комплекс заходів медичного, психологічного та педагогічного супроводу адаптації дітей.

Медична сестра здійснює медичний супровід: ще до приходу дити­ни у дитячий садок вона консультує батьків та вихователів, потім конт­ролює стан здоров'я нових вихованців та у разі потреби коригує перебіг адаптації. Тож давайте розглянемо участь медичної сестри в адаптації нових вихованців дошкільного навчального закладу крок за кроком.

Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду

Зазвичай влітку оновлюють інформаційний стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про важливість поступової та завчасної підго­товки дитини до відвідування дитячого садка, про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку тощо.

Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медичній сестрі слід скласти та розмістити на стенді:

- пам'ятку щодо диспансеризації дитини;

- поради для батьків, діти яких уперше підуть до дитячого садка;

- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.

На стенді також важливо розмістити довідкову інформацію про регламент роботи медичної сестри: години прийому, графік індиві­дуальних консультацій, контактний телефон.

Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у дошкільному закладі

Під час батьківських зборів медична сестра має розповісти про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та роз­порядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій. Вважаємо, що на зборах бажано продублювати інформацію, яку вже вивішено на стенді. Запитання особистого характеру можна запропонувати роз­глянути під час індивідуальних консультацій.

У нашому дошкільному закладі влітку проводиться конферен­ція з батьками на тему «Особливості адаптації дитини до умов дошкільного закладу, профілактика порушень здоров'я дитини у цей період». На конференції практичний психолог, медична се­стра і вихователі розповідають батькам про умови перебування в дошкільному закладі, поширюють довідкову інформацію та по­ради, оформлені у вигляді пам'яток.

Крок 3. Проводимо настановчі індивідуальні бесіди

Обов'язковою складовою супроводу адаптації є індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості куль­турно-гігієнічних навичок тощо. Слід з'ясувати, чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися.

Під час індивідуальних бесід важли­во тактовно з'ясувати передумови,що можуть уповільнити звикання до умов дошкільного закладу. Наприклад, якщо у матері були ускладнення при пологах чи дитина народилася з масою тіла мен­ше ніж 2500 грамів, під час адаптації ди­тина може часто хворіти.

Складно адаптуватись буде й тим, хто не звик дотримуватись певного роз­порядку дня або чий домашній розпорядок дня істотно відрізняєть­ся від розпорядку у дошкільному закладі.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ!  Дитина яких уперше піде до дитячого садка.

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

2. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негатив­не ставлення до відвідування дитячого садка.

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї.

4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки].

5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

6. Навчайте дитину їсти неперетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до ту­алету.

8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку - збирати, розбирати.

10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

11. Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з ін­шими дітьми.

13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини - привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

15. Повідомте медичну сестру про стан здоров'я вашого малюка.

16. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

17. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

18. Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду.

Як почати загартування дитини?

Загартування як засіб підвищення захисних сил організму виникло ще за глибокої давнини. Практично у всіх країнах світу воно використовувалося як профілактичний засіб проти простуди та інших захворювань.

Загартування не лікує, а попереджає хвороби, підвищує опірність дитячого організму до різних подразників навколишнього середовища (протягам, перепадам температури і т. д.) і таких респіраторних захворювань, як грип, катар верхніх дихальних шляхів, ангіна, пневмонія. Малюк росте спокійнішим, емоційно урівноваженим, доброзичливим, добре спить і їсть, активно грає.

Починаючи загартування дитини, враховуйте деякі анатомо-фізіологічні особливості його організму. Терморегуляція у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ще недостатньо розвинена у зв'язку з тим, що у них при малій масі тіла поверхня шкіри на 1 кг ваги в 2,4 рази більше, ніж у дорослого, а значить, і кількість поверхнево розташованих кровоносних судин теж збільшена, що і сприяє вищій тепловіддачі. Це загрожує в одних випадках швидким переохолодженням, в інших - перегрівом тіла.

Загартовувати дітей можна починати з самого народження незалежно від погодних умов день за днем протягом року, а потім продовжувати цей процес в ясельному, дошкільному і шкільному віці. Причому позитивного ефекту можна досягти тільки при суворому дотриманні наступних принципів: систематичність, поступовість і послідовність в проведенні процедур; індивідуальний підхід з урахуванням віку, фізичного розвитку, стану здоров'я і умов життя дитини; позитивне ставлення малюка до процедур, а також комплексне їх виконання.

Загартування свіжим повітрям і водою показане всім дітям. Думка, що його не можна проводити дітям ослабленим, із зниженим апетитом і неспокійним сном, помилкова.

Опромінювання прямими сонячними променями не рекомендується дітям, страждаючим анемією, з підвищеною нервовою збудливістю, в гострий період перебігу захворювання, страждаючим фотозалежною формою дерматиту, а при малярії, туберкульозі, захворюваннях щитовидної залози, серцево-судинної системи, розладах шлунково-кишкового тракту сонячні ванни взагалі протипоказані. У цих випадках допустимо опромінювання розсіяними сонячними променями. Страждаючі алергією діти охолоджуються значно швидше, ніж інші.

Гартувальні процедури не можна починати під час хвороби або відразу ж після одужання, коли організм дитини просто не в змозі осилити це навантаження. У зніжених, різко ослаблених дітей з блідою шкірою дуже швидко наступає переохолодження, тому для них знижувати температуру під час водних процедур треба обережно, а тіло після їх закінчення розтирати енергійніше. Краще почекати із загартовуванням в той період, коли малюк тільки недавно став відвідувати дитячу установу, оскільки його організм стає чутливішим до різкої зміни обстановки. Тривалі перерви знижують придбану стійкість до температурних дій. Якщо вашої старанності вистачило лише на 2--3 місяці, а потім ви все закинули, знайте, що вироблена дитячим організмом реакція зникне дуже швидко - буквально протягом 5-7 днів.

Починати загартування необхідно з систематичного і ретельного провітрювання кімнати. У прохолодну погоду відкрийте кватирку або вікно і провітрюйте кімнату, поки повітря не охолодиться спочатку на 2° С, поступово знижуючи з часом його температуру на 5° С.

Незалежно від погодних умов дитячу кімнату потрібно провітрювати у обов'язковому порядку перед сном протягом 10-15 хвилин, а ще краще - привчати малюка спати при відкритій кватирці. Єдина обережність -- уникайте протягів.

Щоденні прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку погоду повинні стати невід'ємною частиною режиму дня для кожної незалежно від віку. Вони сприяють підвищенню тонусу нервової і ендокринної систем організму, що росте, покращують процеси травлення, удосконалюють діяльність серцево- судинної і дихальної систем; у крові підвищується кількість еритроцитів і гемоглобіну.

Дітям також корисні ранкове вмивання та полоскання горла. При умиванні температура води змінюється залежно від віку дітей і ступені їх загартованості: для однорічних - +20*...+25*С, для більш старших - +16*. ..+ 18* С. Дошкілят бажано привчати умиватися водою кімнатної температури, а школярів - холодною водою з-під крана

Дитину, що народилася влітку, можна виносити «гуляти» з перших днів життя, якщо температура повітря не нижча +15° С. Якщо ж малюк з'явився на світ в холодну пору року, вперше його слід винести на вулицю на 3-4-м}' тижні життя при температурі повітря не нижче мінус 5е С. До прогулянки таку дитину поступово привчають до холоду. Для цього її необхідно одягнути так, як перед виходом на вулицю або укласти в ліжечко у відкритої кватирки в перші дні не довше ніж на 10 хвилин, з часом збільшуючи тривалість процедури до 30-45 хвилин. Зимові прогулянки треба починати в ясні і тихі дні, а надалі - гуляти в будь-яку погоду.

Дуже корисний денний сон на відкритому повітрі: на балконі (лоджії) або в саду, добре провітреній кімнаті і при відкритій кватирці незалежно від пори року. У холодний час малюк повинен бути одягнений в байкову піжаму або сорочку, а влітку - в легку білизну з короткими рукавами.

Сильним гартуючим засобом для дітей є повітряні ванни, які можна проводити круглий рік. Вони готують організм до подальших процедур, наприклад, до гартування водою.

Ванни часткові І загальні. Застосовувати їх можна дітям з двомісячного віку. Перші повітряні ванни немовля починає приймати вже в той момент, коли мати міняє йому пелюшки. В цьому випадку малюка можна залишити голим на 1-2 хвилини, але, граючи з ним, спонукати його до активних рухів. Треба дивитися, щоб в цей час тільце дитини залишалося рожевим і теплим. Оптимальною температурою при такій повітряній ванні е +22° С.

Через деякий час тривалість ванни для нього може бути збільшена з 1 -2 (2-3 рази на день) до 10-15 хвилин (4 рази на день). Повітряні ванни для дітей старше за рік призначають при температурі повітря не нижче +20° С, з поступовим її зниженням до +18* С. Перші повітряні ванни проводять 3-5 хвилин, збільшуючи їх тривалість до 45-60 хвилин.

Не можна приймати повітряні ванни до ознобу. При перших же ознаках переохолодження (поява «гусячої шкіри», тремтіння губ або млявості повітряну ванну треба припинити і швидко зігріти дитину.

Водні процедури у будь-якому вигляді дають найбільш ефективну загальнозміцнюючу дію на дитячий організм.

Гартування цього типу краще починати влітку, коли тепла погода оберігає слабкий організм від дуже швидкого переохолодження. Обтирання можна починати з п'ятимісячного віку. Це дуже ніжна і найбільш проста водна процедура. Малюків меншого віку потрібно заздалегідь підготувати до вологого обтирання. Відразу ж після закінчення обтирання якої-небудь частини тіла розітріть її сухим рушником до легкого почервоніння і лише потім можете приступити до обтирання наступної ділянки. Вся процедура не повинна тривати більше 5 хвилин. Починають обтирання водою, підігрітою +35°...+36°С, через кожні 5-7 днів її знижують на 1 °С і доводять для малюків першого року життя до +28°.. .+30°С.

До обливань однорічної дитини приступають після попередньої його підготовки обтиранням, яку проводять протягом 2-3 тижнів. Початкова тривалість цієї процедури - від ЗО секунд до 1,5 хвилини, при цьому голову малюка змочувати не рекомендується, оскільки навіть при найретельнішому її витиранні волосся якийсь час залишається мокрим, що може стати

причиною сильного переохолодження тіла. Після закінчення обливання дитину необхідно відразу ж витерти рушником і розтерти тіло до легкого почервоніння.

Душ дитина може приймати не раніше ніж з 1,5 року і в тій же послідовності, що і під час обливання.

Дітям також корисні ранкове вмивання та полоскання горла. При умиванні температура води змінюється залежно від віку дітей і ступені їх загартованості: для однорічних - +20*...+25*С, для більш старших - +16*. ..+ 18* С. Дошкілят бажано привчати умиватися водою кімнатної температури, а школярів - холодною водою з-під крана.

Правила зберігання та використання побутової хімії вдома

За допомогою засобів побутової хімії підтримують чистоту одягу дитини, предметів побуту, приміщень, санвузлів тощо. Засоби побутової хімії мають бути безпечними для здоров'я дитини під час використання за призначенням. Також вони повинні відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам і бути без­печними для довкілля.

У маркуванні товарів побутової хімії, крім основних відомостей, обов'язково мають бути зазначені:

• перелік інгредієнтів із зазначенням їх вмісту у відсотках; а заходи захисту користувача від несприятливого впливу;

• запобіжні заходи і правила зберігання та застосування;

Для того щоб засоби побутової хімії не потрапили до рук дітей і не завдали шкоди їхньому здоров'ю, дотримуйтесь правил безпеки.

Відведіть для зберігання засобів побутової хімії окреме, недоступне для дітей місце. Не залишайте побутову хімію у доступних місцях.

Не зберігайте побутову хімію у відкритому вигляді. Хімічні речовини, що випаро­вуються, можуть довго залишатися в повітрі та потрапляти в організм людини під час дихання.

Не використовуйте та не зберігайте побутову хімію близько до харчових продук­тів. Навіть мікроскопічна кількість побутової хімії, потрапивши на харчові продук­ти, а з ними і в організм людини, може спричинити отруєння.

Уникайте відкритого вогню, електромагнітного випромінювання і прямих со­нячних променів поблизу місця зберігання засобів побутової хімії. Наприклад, під впливом високої температури всередині флакона може відбутися хімічна реак­ція, наслідки якої можуть бути небезпечними для здоров'я.

Не використовуйте засоби побутової хімії після завершення терміну їх придатнос­ті. Засіб може не лише втратити ефективність, а й у деяких випадках - завдати шкоди здоров'ю.

Суворо дотримуйтесь інструкції щодо дозування, рекомендованої концентрації і частоти використання засобів побутової хімії.

Застосовуйте засоби побутової хімії суворо за призначенням.

Ретельно видаляйте залишки засобу для чищення з оброблюваної поверхні. Бага­то порошків, гелів, аерозолів потребують багаторазового споліскування. Деякі еле­менти, що входять до складу засобів побутової хімії, здатні закріплюватися на по­верхні, а часто й накопичуватися на ній.

Секрети хорошого апетиту дитини

Багато батьків не знають, що робити, коли їхня дитина вередує та зовсім не бажає їсти. А хто з них замислювався над тим, чим, як і коли вони годують дитину? У хорошого апетиту дитини є багато чинників. їх варто знати та враховувати.

Раціональне харчування дітей у дошкільному навчальному закла­ді грунтується на оптимальному режимі харчування та збалан­сованості раціону. Воно є основною умовою підвищення опірності організму дитини до захворювань, для нормального росту та розви­тку дітей. Проте часто  ми стикаємося з такою проблемою, як відсутність апетиту у дітей. А тому давайте розглянемо секрети формування хорошого апетиту у дітей.

Помірність у харчуванні

Власне, ставлення до їжі визначається не лише культурою харчування, але й досвідом людства. «Товста дитина - здоро­ва дитина» - таке твердження закладене у свідомості бабусь, а іноді й деяких мам. Бо ж вони думають, що нагодувати дити­ну - головне материнське призначення. А якщо мама не наго­дує, то обов'язково це зробить бабуся. Проте дитина не потребує великої кількості їжі. Намагаючись «запхати» в дитину порцію страви, розраховану на дорослу людину, батьки негативно впли­вають не лише на фізичний стан, а й на її психіку. Із часом для та­ких дітей переїдання стає звичкою, що призводить до надмірної ваги.

Досить часто причинами переїдання стає примушування дити­ни з'їсти все та показати пусту тарілку або соромлення її за викидан­ня залишків їжі. Так дитина, поступаючись вимогам батьків, звикає переїдати. Хоча будь-яка дитина здатна зрозуміти та відчути, скіль­ки їй потрібно з'їсти.

Об'єм страв має відповідати віку дитини та функціональним можливостям її травної системи. Надмірний об'єм страв може спри­чинити навіть функціональні порушення шлунково-кишкового тракту.

Різноманітність раціону

Страви, приготовані в дошкільному навчальному закладі, від­різняються від домашніх. Небагато сучасних мам готують рибні кот­лети або варять какао. Іноді, потураючи смакам та примхам дитини, вони готують одні й ті самі страви. До того ж батьки часто купують навіть маленьким дітям чіпси, сухарики, піцу, газовані солодкі на­пої. Про шкідливість цих продуктів харчування знають усі. Вони не містять корисних для організму дитини речовин, тож і не задо­вольняють його фізіологічні потреби. Утім, найбільше вражає те, що батьки годують дитину такими продуктами зранку, до відвіду­вання дитячого садка. Природно, що після такого перекусу про хоро­ший апетит не може бути й мови.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вживання натщесерце продуктів харчування зі штучними барвниками, консервантами, ароматизаторами, під-солоджувачами та газом викликає у дітей подразнення слизової оболонки шлунка та сприяє розвитку гастритів, виразкової хво­роби, закрепів.

На думку вчених, від народження діти півсвідомо надають перевагу солодкому, сприймають солоне та автоматично відки­дають гірке та кисле. Цьому є просте пояснення: солодка та со­лона їжа містить цінні та легкозасвоювані речовини. їх організм розпізнає як смачні. Гіркий та кислий смак мають більшість не­свіжих та отруйних продуктів, тому організм визначає їх як не­смачні. Продукти ж, що мають такі смаки, дітям хочеться виплю­нути.

Урізноманітнити дитяче харчування взимку можна заготовлени­ми на зиму чорною смородиною та порічками, квашеною капус­тою, солоними огірками та помідорами. Навесні можна додати до раціону зелень: салат, шпинат, щавель, зелену цибулю, молоду кропиву, кріп та петрушку, а влітку - ягоди.

Тож, щоб у дитини завжди був хороший апетит, важливо уріз­номанітнювати меню вдома, особливо у вихідні дні. Додайте до дитячого меню страви, які подають у дошкільному навчальному за­кладі. Це сприятиме наступності в харчуванні дітей, а також дитина ліпше сприйматиме одні й ті самі страви, які готують вдома та в ди­тячому садку.

Режим харчування вдома

Достатньо часто в сучасних сім'ях відсутній режим харчуван­ня, особливо у вихідні дні. Дітей годують з неоднаковими проміж­ками між прийомами їжі або пізно ввечері перед сном. Це шкодить роботі шлунково-кишкового тракту дитини.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вживання їжі в певний час виробляє умов­ний рефлекс, забезпечує ритмічність процесів секреції у шлунку й оптимальне виділення травних соків.

За безладної організації харчування організм дитини привчаєть­ся протягом усього дня перекушувати між основними прийомами їжі, іноді навіть замість них. Окрім того, відсутність режиму харчування вдома робить марними зусилля працівників дошкільного навчально­го закладу щодо формування у дітей потреби харчуватися в певний час.

Індивідуальні особливості організму дитини

На апетит впливають також такі індивідуальні особливості організму дитини:

- інтенсивність росту дитини та рівень енерговитрат;

- емоційний стан;

- особливості психіки.

Інтенсивність росту організму дитини залежить від гене­тичних особливостей. У той час, коли дитина росте інтенсивніше, вона більше та охочіше їсть. Коли інтенсивність росту зменшується, може знизитися й апетит. Щодо рівня енерговитрат слід пам'ятати: що більше дитина витрачає енергії, то ліпше їстиме. Якщо дитина малорухлива та спокійна, то їсть вона менше, ніж жвава. Існують і се­зонні закономірності апетиту, але вони теж індивідуальні. Напри­клад, у деяких дітей апетит узимку ліпший, бо вони менш активні, деякі навпаки краще їдять улітку, тому що активніші.

Загальновідомо, що надмірні пе­реживання можуть зіпсувати апетит. Дитина в цьому сенсі чутливіша за до­рослого, адже навіть найменші біль, об­раза, засмучення позначаються на ди­тячій психіці та порушують апетит. Не варто забувати, що спричинити втрату апетиту можуть і досить сильні приємні емоції. Якщо дитина надто збуджена, набігалася, вона може відмовитися їсти. У такому разі не варто пропонувати дитині перекусів, оскільки через якийсь час апетит обов'язково з'явиться.

Вагомим є також вплив особливостей дитячої психіки на апе­тит. Через особливості психіки деякі діти їдять дуже довго, де­які поводять себе за столом з острахом. Така поведінка зазвичай сприймається дорослими як примхливість, перебірливість в їжі та викликає роздратування. Як наслідок, наполегливо, ложка за ложкою, страва прямує до рота дитини. А в чутливих дітей не­гативні емоції, пов'язані з насильним годуванням, можуть спри­чинити психологічну травму. Насильне годування може надовго залишитися в півсвідомості дитини та в подальшому стати при­чиною поганого апетиту. Саме тому фахівці підкреслюють, що їжу треба пропонувати, а не нав'язувати. До того ж не варто висува­ти ультиматум дитині: «Не з'їси усе - не підеш гратися, не будеш дивитися телевізор».

Стан здоров'я дитини

Іноді діти відмовляються від їжі, якщо погано себе почувають або потребують уваги. Цим вони намагаються привернути до себе увагу батьків або педагогів дошкільного навчального закладу. Зниження апетиту можуть спричинити також гострі та хронічні захворюван­ня: ревматизм, тонзиліт, стоматит, порушення роботи нирок, гельмін­този, розлади роботи кишківника тощо. Це природна захисна реакція організму, тому не потрібно вмовляти дитину їсти або намагатися по­ліпшити апетит. У такому разі слід звернутися до лікаря, який поста­вить діагноз або визначить причину порушення апетиту. Коли дитина хворіє, апетиту в неї немає, проте після одужання він обов'язково по­ліпшиться.

Працівники дошкільного навчального закладу та батьки мають пам'ятати, що хороший апетит у дитини залежить від багатьох чинників. Усі їх варто щодня враховувати та бути уважними до дитини. Тоді діти будуть їсти із задоволенням і вживання їжі не перетворюватиметься на проблему. Окрім того, слід формувати в дитини культуру харчування як невід'ємну складову здорового способу життя.

Як привчити дитину їсти овочі

 Розкажіть дитині, як і де ростуть овочі, покажіть картинки, прочитайте казки про «мешканців» грядки. Якщо у вас удома є город, дитина залюбки допомагатиме ви­рощувати рослини і, без сумніву, з нетерпінням чекатиме достигання плодів, аби їх спробувати на смак.

Іноді пропонуйте дитині допомогти вам на кухні. Навіть малюкам до снаги помити овочі, порвати салат, полущити кукурудзу тощо.

Чистіть і подрібнюйте овочі безпосередньо перед вживанням чи приготуванням страви - так у них збережеться максимальна концентрація вітамінів. Буряк, морк­ву, картоплю для салатів варіть у неочищеному вигляді. Зелень додавайте в готові страви, безпосередньо перед подачею на стіл.

Іноді подавайте овочі сирими або у вигляді соків. Саме зі спожитих свіжих овочів та фруктів у наш організм надходить життєво необхідна глюкоза.

Спробуйте «замаскувати» овочі - додавайте їх у салати, піцу, пудинги, запікан­ки, фруктові соки - страви, які дитина їсть залюбки. Багато овочів добре поєд­нуються із сиром кисломолочним, грінками, рибою тощо.

Подбайте про привабливий зовнішній вигляд і консистенцію страв із овочів. Ба­гато дітей відмовляються від кашоподібної їжі, тому не розварюйте овочі. Ліпше приготуйте їх на парі, у мікрохвильовці або подайте на стіл сирими. Не забувайте про цікаве оформлення страви.

Давайте дитині можливість вибору. Купуючи разом овочі, запитуйте, які саме вона їстиме, пропонуйте спробувати щось нове.

Кладіть на тарілку кілька різних овочів чи готуйте на вибір кілька страв з різних овочів. Адже з'їсти по одній ложці пюре з трьох різних овочів корисніше, ніж три ложки одного пюре. Багато дітей не люблять суміші з кількох різних продуктів. У такому разі не робіть з овочів салат, а покладіть їх окремими шматками на тарілку.

Подавайте овочі перед основною стравою. Буде нескладно переконати зголодні­лу дитину з'їсти овочевий «аперитив» - салат або сирі овочі, поки ви завершуєте приготування основної страви.

Не змушуйте дитину доїдати страву з овочів до кінця, якщо вона їй не смакує. Ліп­ше запропонуйте такі самі овочі наступного дня, але вже в іншому вигляді. Нові для дитини овочі уводьте до її раціону поступово.

Подбайте, щоб на столі замість цукерок, печива та інших шкідливих для зубів соло­дощів завжди лежали миті розрізані овочі. Побачивши привабливі шматочки, ди­тина, коли забажає, зможе взяти їх і з'їсти.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ

1. Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси,  тощо).

3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

4. Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.

5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

6. При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

7. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

8. Уникайте поцілунків, обійм, рукостискань тощо.

9. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

10. Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

11. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

12. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітаманізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

13. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням - викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

14. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.

корисно знати

Дитяча тарілка здорового харчування

Різноманітна їжа - це ключ до здорового й збалансованого харчування. Адже кожний продукт харчування має унікальну суміш поживних речовин (вуглеводи, білки та жири), вітамінів, макро- та мікроелементів.

Дитяча тарілка здорового харчування - це путівник, який підказує найліпший шлях до правильного харчування.

Одну половину тарілки наповніть кольоровими овочами і фруктами (їх також можна використовувати для перекусів), а другу - цільнозерновими продуктами харчування та тими, що містять корисні білки, у співвідношенні 50:50:

Жири - це необхідна складова раціону дитини. Однак пам'ятайте, найважливіше - це типи жирів, а не їх кількість. Регулярно давайте дитині продукти харчування із вмістом корисних ненасичених жирів - риба, горіхи, насіння та корисні рослинні олії. Обмежте в раціоні їжу з високим вмістом насичених жирів та уникайте шкідливих трасжирів (із частково гідрованих олій, наприклад маргарину):

Молочні продукти харчування потрібні в меншій кількості:

Давайте дитині воду, коли вона активно рухається:

Правильне харчування поєднуйте з фізичними навантаженнями протягом дня:

Фокусуйтеся на якості харчування:

Профілактичні щеплення рятують здоров'я та життя наших дітей

Хворобу легше попередити, ніж потім її лікувати. Вакцинація є унікальним, перевіреним роками, засобом попередження інфекційних хвороб. Завдяки проведенню профілактичних щеплень щорічно рятується життя біля 4 мільйонів дітей. Основною метою імунізації – є формування специфічного імунітету та створення тривалого захисту організму від інфекцій. Як відомо, багато інфекційних хвороб проходить з важким перебігом та розвитком ускладнень. Хоча сучасна медицина має великі можливості для їх лікування, але тривалий перебіг захворювання наносить моральний та матеріальний збиток, як дитині, так і батькам.

Ми знаємо, які страшні смертельні хвороби існували раніше. Епідемії чуми, чорної віспи охоплювали міста, країни, цілі континенти. Населення часто вимирало повністю, видужували одиниці… Проте зараз ці захворювання майже не зустрічаються. Так, останні випадки захворювання чорною віспою були зареєстровані в 70-х роках, у зв'язку з чим і були скасовані обов'язкові щеплення проти віспи у нас і за кордоном. Саме профілактичні щеплення у всіх країнах позбавили людство від цих страшних інфекцій.

Відповідно до закону від 16.09.2011 р. з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, обов'язковою є вакцинація проти 10 інфекцій:

Гепатит В — гостре або хронічне захворювання печінки, що викликається вірусом і яке передається через кров (рідше слину, сечу та ін.), статевим шляхом. Характерні прояви при гострій формі — інтоксикація, порушення функції печінки. Велика вірогідність переходу в хронічну форму з тривалим вірусоносійством збудника. Часом гепатит В має первинно-хронічну течію, і такі хворі можуть померти, навіть не знаючи причини хвороби. Гепатит В (як і гепатит С, проти якого немає доки вакцини) частіше є причиною цирозу та пухлинних захворювань печінки. Вакцина: Енджерікс В, Еувакс, Шенвак В (комбінована дифтерійно-правцево-гепатитна вакцина). Гепавакс-Геп, Гепатит В, Ебербіо вак НВ.

Дифтерія — гостре захворювання, що викликається специфічним збудником, екзотоксин якого проникає через будь-яку пошкоджену поверхню шкіри та слизової оболонки і викликає важке ураження нервової системи з нападами судоми та смертельні наслідки. Вакцина: АКДП, АДП- М, Тетракок, Інфанрікс.

Правець — гостре захворювання з нападами судомного кашлю, з вірогідністю розвитку ускладнень у вигляді пневмонії. Особливо небезпечний для дітей першого року життя та дітей до 3-річного віку. Передається повітряно-краплинним шляхом. Вакцина: АКДП, Тетракок, Інфанрікс.

Кашлюк — гостре захворювання з нападами судомного кашлю, з вірогідністю розвитку ускладнень у вигляді пневмонії. Особливо небезпечний для дітей першого року життя та дітей до 3-річного віку. Передається повітряно-краплинним шляхом. Вакцина: АКДП, Тетракок, Інфанрікс.

Кір — гостре вірусне захворювання, яке передається повітряно-краплинним шляхом. Характеризується загальною інтоксикацією, катаральними явищами дихальних шляхів, очей, типовим висипом. Можливі важкі ускладнення у вигляді пневмонії, отиту, гнійного запалення очей, ротової порожнини, виснаженням, ураженням нервової системи. Вакцина: ЖКВ, Пріорікс, Рувакс, Трімовакс (КПК).

Краснуха — гостре вірусне захворювання, з характерним висипом, збільшенням потиличних, шийних лімфовузлів. Особливо небезпечна хвороба для вагітних в першій половині вагітності, бо розвивається синдром вродженої краснухи, проявами якого є важкі вади, потворність плоду новонародженого (глухота, сліпота та ін.) Вакцина: Рудівакс, Краснушпа вакцина, Пріорікс, Трімовакс (КПК).

Паротит (свинка) — гостре вірусне захворювання з ураженням слинних залоз, з можливим ураженням підшлункової залози, мозкових оболонок, яєчок, яєчників (з подальшою вірогідністю розвитку безпліддя). Вакцина — культуральна жива вакцина (ЖПВ) паротиту, Пріорікс. Для профілактики кору, паротиту, краснухи, (якщо дитина не хворіла на жодну з них) пріоритетною є тривакцина ММг, при якій захист забезпечується однією ін'єкцією (замість трьох).

Поліомієліт — гостре інфекційне захворювання, характеризується великим діапазоном клінічних проявів аж до паралітичних форм, що обумовлюють важку інвалідність та високий рівень смертності. Вакцина: ОПВ, Імовакс, Тетракок, Пентаксим.

Туберкульоз — важке захворювання, яке викликається мікобактеріями (палички Коха) з ураженням легенів, кісток, внутрішніх органів, нервової системи, з високим рівнем смертності та інвалідності. Вакцина: БЦЖ, БЦЖ-м. Реакція Манту (туберкулінова проба) проводиться щорічно у дітей та за показаннями у дорослих з метою діагностики туберкульозу.

Гемофільна інфекція — гостре захворювання дітей молодшого віку, що протікає у вигляді гнійного менінгіту, середнього отиту, пневмонії, бронхіту, епіглотиту, кон'юнктивіту, ендокардиту, остеомієліту. Вакцина: АКТ-ХІБ, Хіберікс, Пентаксим.

Календар профілактичних щеплень 

Вакцини, передбачені Календарем щеплень, можна отримати безоплатно у свого сімейного лікаря, педіатра чи терапевта.

Крім того, потрібно оновити Карту профілактичних щеплень (довідка форми № 063/о), якщо дитина одержала нові щеплення.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО КІР

Перші симптоми кору можна сплутати з ОРВІ чи грипом:

• висока температура,
• головний біль,
• нежить та сухий кашель,
• збільшення лімфовузлів,
• запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення),
• пронос та блювота.

Лише на 4-5 день хвороби з'являється характерний червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло.

Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і довше.

Найпоширеніші ускладнення, які може викликати кір:

• пневмонія,
• вушна інфекція,
• запалення мозку (енцефаліт) тощо.

Сьогодні в Україні виріс ризик захворіти на кір. Особливо вразливою групою є невакциновані діти. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також входять до групи ризику. Тим більше, що у дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг ніж у дітей.

Як захиститися?

Ліків від кору не існує. Як немає і специфічного лікування від цієї недуги.

Єдиний спосіб, яким можна запобігти захворюванню – вакцинуватися проти кору. Двох доз вакцини вистачає, щоби сформувати в організмі специфічний імунітет.

Згідно з Українським календарем щеплень, першу дозу вакцини від кору вводять у 12 місяців. Ревакцинацію проводять у 6 років.

Вакцинальний захист від кору потрібний:

• дитині, якій виповнилося 12 місяців.
• старшій за рік дитині, яка не була щеплена.
• 6-річній дитині, якій час іти на планову ревакцинацію.
• дітям, старшим за 6 років, які пропустили планову ревакцинацію. У цьому випадку необхідно звернутися до медичного закладу, адже тільки дві дози вакцини забезпечують повний захист.
• дітям, батьки яких не пам'ятають, чи робили дитині щеплення від кору і не мають документальних підтверджень.
• дітям, старшим на 6 років, підліткам та дорослим, які жодного разу не вакцинувалися та не хворіли на кір.

Для профілактики кору сьогодні в Україні використовують комбіновану трикомпонентну вакцину Пріорикс™/Priorix™ (виробництво GlaxoSmithKline Biologicals s.a, Бельгія). Ця вакцина містить живі атенуйовані (штучно ослаблені) віруси кору, епідемічного паротиту й краснухи, тому в календарі щеплень фігурує під абревіатурою КПК.

Протипоказання до вакцинації КПК

За світовими стандартами, легкі застуди з температурою до 38°С не можуть слугувати протипоказом до вакцинації.

Щеплення не роблять лише тоді, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується. А саме:

• Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С.
• Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи алергія на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).
• Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).
• Вагітність. Вакциною КПК не прищеплюють вагітних, адже вона містить живі віруси. Щеплення проти кору необхідно зробити на етапі планування вагітності.

У разі виникнення тимчасових протипоказань до вакцинації дитина отримує так зване медвідведення від щеплень. Протипоказання на більший термін, ніж два тижні, може дати тільки імунологічна комісія, що зазвичай збирається в районній лікарні або міській/обласній поліклініці. Потім пропущені за календарем щеплення потрібно надолужити.

Існує міф, що наявність у дитини бронхіальної астми, цукрового діабету чи інших хронічних захворювань є протипоказом до вакцинації. Проте насправді такі малюки потребують щеплення в першу чергу, адже ризик зараження кором і розвитку серйозних ускладнень після хвороби для них значно вищий. Дітям, які мають хронічні захворювання, вакцина необхідна.

У разі контакту з хворим на кір

Якщо дитина контактувала з хворим на кір, негайно зверніться до лікаря. У вас є 72 години, щоби вакцинувати дитину проти кору. У деяких випадках також показана екстрена профілактика шляхом введення імуноглобуліну.

Перед вакцинацією проконсультуйтесь з лікарем, якщо:

• вам здається, що дитина хвора;
• у дитини є алергія на ліки або їжу;
• раніше в дитини була сильна реакція на щеплення;
• у дитини є серйозні захворювання серця, легенів, нирок тощо;
• у дитини були судоми;
• дитина приймає якісь ліки;
• дитина проходила курс хіміотерапії, гормональної терапії, отримувала стероїди або ліки, що пригнічують імунітет;
• з моменту останнього щеплення минуло менше 4 тижні.

Якщо не довіряєте своєму лікарю, знайдіть того медичного працівника, з яким будете почуватись спокійно і впевнено.

Стежте, щоб вакцини вводили правильно

Щеплення ніколи не роблять у сідницю. Якщо вакцина потрапить у жировий прошарок, вона може втратити свої властивості. Якщо зачепити голкою сідничний нерв, може виникнути больовий синдром та інше порушення.

Зауважте, що дітям до трьох років ін'єкцію роблять у передню поверхню стегна. А дорослішим дітям – у плече.

Після щеплення спостерігайте за дитиною. Не йдіть з поліклініки одразу після щеплення. почекайте 20-30 хвилин, щоб лікар міг побачити, що в дитини немає на вакцину реакції негайного типу.

Незначне почервоніння та дискомфорт у місці ін'єкції, підвищення температури — це нормальна реакція дитини на щеплення. Ці симптоми — ознака того, що вакцина діє, та організм дитини формує імунітет. Зазвичай вони минають за кілька діб.

Якщо підвищена температура турбує дитину, ви можете дати їй жарознижувальне — відповідно до порад вашого лікаря.

Зверніться до лікаря, якщо дитина:

• температурить і температура не збивається жарознижувальними препаратами;
• тремтить або здригається наче від холоду;
• млява та сильно бліда;
• відмовляється від води та їжі, блює;
• виражено занепокоєна, довго плаче.

Колективний імунітет потрібен нам усім 

Віруси не знають кордонів. Однак навіть якщо кір завезено з іншої країни, то в середовищі, де рівень охоплення вакцинацією не нижчий за 98%, хвороба не буде поширюватися. Охоплення вакцинацією формує так званий колективний імунітет.

Переважна більшість європейців мають усі щеплення КПК за календарем, тож у 42 з 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль, серед них й Україна.

За матеріалами сайту МОЗ України

Батькам на замітку!

Вірусний гепатит А

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостра інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу.

Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається від людини до людини (після контакту з хворим), через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни.

У більшості випадків хвороба починається гостро, з підвищенням температури до 38,5 С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, можливим першінням у горлі. Хвора людини відчуває загальну слабкість, погіршення апетиту, нудоту, іноді характерна блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. На третій день захворювання сеча набуває темного забарвлення (кольору міцного чаю пива). Можливе свербіння шкіри.

Джерелом інфекції є хвора людина з будь-якими формами захворювання.

Інкубаційний період – 7-50 днів (в середньому 15-45 днів). Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.

Загострення та рецидиви спостерігаються у 2-5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов`язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання можливе формування ускладнень з ураженням жовчних шляхів та гастродуоденальної зони, перехід у хронічний гепатит та цироз печінки.

Для вірусного гепатиту А характерні спалахи які найчастіше реєструються в організованих колективах (особливо дитячих дошкільних та навчальних закладах).

Як уникнути зараження вірусом гепатиту А:

• Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип'ятити не менше 10 хв., дати відстоятися).

• Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.

• При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води (краще бутильовану).

• Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.

• Дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.

• Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря.

Профілактика грипу та ГРВІ для дітей: пам'ятка для батьків

На сучасному етапі розвитку медицини все ще зберігається актуальність питань, пов'язаних із захворюваністю інфекційними захворюваннями, що відносяться до групи ГРВІ або ГРЗ.

На жаль, досить поганим контролем характеризуються гострі респіраторні вірусні інфекції, число дітей хворих якими, незважаючи на деяке зниження в певні періоди, все ж у загальному значенні кожен рік зростає.

У нашій країні щорічно, приблизно 30 мільйонів чоловік піддаються простудних інфекцій. Слід зазначити, що так само в цей період, поряд з вже існуючими вірусами, виникає близько двох тисяч нових вірусів, що викликають недуги, які відносяться до ГРВІ або ГРЗ.

Як відбувається зараження

Збудниками простудних захворювань виступає різноманітні агенти. Виділяється вірусна і бактеріальна природа респіраторних захворювань, збудники яких представлені стафілококами, стрептококами, кишковою паличкою та ін

У медицині розділяють три види грипу: А, В, С — перший із яких найчастіше приводить до епідемії, а випадки двох інших – поодинокі.

Найбільшому ризику піддаються діти. Для кожної дорослої людини відомо, що віруси в організм здорової людини переважною мірою надходять від хворої особи. Крім зараження простудними захворюваннями при безпосередньому спілкуванні з хворим, за допомогою повітряно-краплинного шляху, можливо заразитися і через предмети побуту, якими користувався хворий.

Таким чином, крім повітряно-крапельного шляху зараження, в педіатрії виділяється ще і контактно-побутовий, який сприяє проникненню вірусних мікроорганізмів в дитячий організм.

Як проявляється ГРВІ у дітей та особливості перебігу

Характерними ознаками гострих респіраторних вірусних інфекцій у немовляти і дитини старшої вікової групи виступає гострий початок, якому притаманне швидке підвищення температури тіла вже протягом декількох годин з початку хвороби.

Для дітей молодшого віку відмінністю виступає більш явний прояв синдрому інтоксикації, який характеризується млявістю, анемією, погіршенням апетиту.

Проявами даного синдрому у дитини більш старшої вікової групи виступають головний біль, зниження активності, блювання і навіть менінгеальні знаки (при важкому перебігу захворювання).

Найбільша активність інфекції в дитячому організмі виражається через прояв катарального синдрому, для якого характерно покашлювання, невелике відділення слизу з носових шляхів, незначна гіперемія слизових оболонок ротової порожнини і глотки, виникнення «зернистості» на стінках глотки.

Крім цього, досить часто під час ГРВІ у дитини виникає ін'єктованість судин склер і неинтенсивное носова кровотеча. У разі сильного жару можливо почастішання серцебиття і поява приглушенности тонів серця.

Грип часто дає ускладнення на органи нижніх дихальних шляхів, тому в цьому випадку виникає ймовірність появи бронхітів, запалення легенів та інших захворювань.

Дізнатися про причини виникнення, симптоми, лікування та профілактики обструктивного бронхіту, ви можете тут: Обструктивний бронхіт у дітей: симптоми і лікування

Стан дитини при даних захворюваннях починає поліпшуватися, як тільки знижується температура тіла, слабшає інтоксикаційний синдром. Триває недугу протягом семи — десяти днів. Тривалість хвороби знаходиться в залежності від природи збудника.
Найбільш частим наслідком захворювань даної групи виступає тривале збереження проявів асенізаційного синдрому.

Кожен з видів недуг, що належать до ГРВІ, має свої виражені ознаки:

• Парагрип: поступальний розвиток, покашлювання, незначний нежить, невелике підняття температури. З четвертого дня хвороби проявляється інтоксикаційний синдром, ларинготрахеїт або бронхіт.
• Аденовірусний тип: гострий початок, хвилеподібна лихоманка, розвиток лихоманки фарингоконъюнктивального типу, бронхіт.
• Риновирусное ГРВІ: виникнення серозно-слизового відокремлює з носових шляхів, відсутність інтоксикаційних ознак і гарячкових.
• Энтеровирусное ГРВІ: схоже з попереднім, відмітною ознакою є порушення функціонування органів травної системи; розвивається серозний менінгіт, екзантема, герпетична ангіна.

Як проявляється грип у дітей та особливості перебігу

Проникнення вірусу грипу відбувається крізь верхні шляхи дихання. Характерно рідкісна затримка вірусних мікроорганізмів в порожнині носа або рота, часто вони просуваються в епітелій трахей (що і обумовлює виникнення сухого кашлю при недугу).

Мікроорганізми розмножуються в клітинах епітелію, руйнують їх, після чого у великих кількостях просуваються по організму, вражаючи при цьому всі нові клітини. Віруси під час свого функціонування, виділяють токсичні елементи, що роблять вплив на діяльність нервової і серцево-судинної системи.

Найнадійніший спосіб профілактики грипу – поселення на безлюдному острові, вважає дитячий педіатр, доктор Комаровський. Але так як це спосіб не всім доступний, то таким же ефективним по надійності способом є вакцинація проти вірусу грипу.

Крім того, вірусні мікроорганізми надають переважна вплив на імунну систему, сприяючи тим самим активізації освіти флори для розмноження бактерій, стримуваних клітинами і речовинами імунітету.

Грип проходить кілька етапів свого розвитку в організмі дитини. Розглянемо їх:

• Розмноження вірусів у клітинах дихальних шляхів.
• Попадання вірусних мікроорганізмів у кров, провокування розвитку реакцій токсичного і токсико-алергічного характеру (поява підвищеної температури, слабкості, головного болю, висипи тощо).
• Вплив на органи дихальних шляхів, спочатку – трахей, потім – легенів.
• Збільшення ризику виникнення ускладнень бактеріальної природи.
• Зворотний розвиток патологічного процесу.

Грип характеризується гострим початком вже через дванадцять годин – дві доби по проникненню збудника в організм дитини. Найчастіше проявляється різким підвищенням температури до 38-40 градусів, виникненням сухого кашлю.

Гарячкові прояви досить складні тривалістю в межах тижня, що вимагають прийняття препаратів жарознижуючого ефекту. Поряд з цим можлива поява нежитю, кон'юнктивіту, почервоніння горла, фарингіту, тонзиліту або тонзилофарингіту.

Крім вище перерахованих ознак, починає прояв токсичне ураження, яке виражається в:

• слабкості;
• нездужанні;
• головного болю;
• млявості;
• м'язового болю;
• хворобливих відчуттях в органах зору.

Можливо кілька варіантів яких форм перебігу грипу у дитини:

• без підвищення температури;
• з відсутністю проявів ураження шляхів дихання;
• блискавичний розвиток.

Виділяється три ступені тяжкості недуги:

• легка;
• середня;
• важка.

Тривалість хвороби коливається у відповідності з індивідуальними особливостями кожного окремого малюка.

Профілактика ГРВІ та грипу в дитячому садку

Для дитячого садка характерно час проведення в колективі та вчинення всіх дій разом, що і провокує масовий характер захворюваності відвідувачів дитячого садка.

Для зміцнення імунітету дитини в дитячому саду необхідно дотримуватися ряду рекомендацій:

• Створення гарного настрою і бадьорого духу, удостоверенность в готовності малюка до відвідування закладу.
• Процедура обробки по приходу з дитячого саду. У якості профілактичних заходів можливо змазування пазух носа оксоліновою маззю, або промивання носоглотки 1% сольовим розчином.
• Дотримання гігієни. Утримання в чистоті приміщень, де перебувають діти. Періодичне провітрювання кімнат.
• Загартовування організму і прищеплення інтересу до занять спортом.
• Систематичне перебування на свіжому повітрі.
• Забезпечення дитячих садків спортивним інвентарем.
• Здійснення вітамінізації. Включення в раціон дитячого харчування продуктів з вітаміном с, фруктів.

Про те, як відбувається формування імунітету дитини, ви можете дізнатися з нашої статті: Як підвищити імунітет дитини народними засобами: поради педіатра

Дізнатися про загальні принципи і правила загартовування дитячого організму, ви можете тут: Загартовування дітей дошкільного віку

Вакцинація проти грипу: особливості, ефективність

Питання протигрипозної вакцинації все ще залишається спірним, і має як прихильників, так і супротивників.

Головна спрямованість даного способу профілактики хвороби полягає у формуванні особливого імунітету до конкретного збудника за рахунок впровадження в організм комплексу антигенів (елементів збудника).

Багато батьків бояться щепити дітей, побоюючись того, що після щеплення дитина обов'язково захворіє на грип.

Насправді, якість вакцини від грипу, яке було 10-20 років тому, суттєво відрізняється від сучасних ін'єкцій. Раніше при створенні вакцин від грипу використовувалися так звані живі, але ослаблені віруси. При використанні таких вакцин ймовірність мати помірні симптоми захворювання суттєво зростають.

Коли мова йде про сучасних вакцинах, при їх створенні використовуються інші технології, що дозволяють не використовувати живий вірус. Інактивовані вакцини включають в себе фрагмент вірусу, відповідального за вироблення імунітету. Такі вакцини лише у 10% дітей дають місцеві реакції.

Слід бути обізнаними в кількох особливості вакцинації:

У медицині виділяють два види вакцин проти грипу, представлені:

• живими (у складі – живі вірусу, ослаблені);
• інактивованими (у складі – мертві вірусні мікроорганізми або їх частини).

Якісні характеристики вакцини визначає її:

• Реактогенність (провокування побічних ефектів).
• Імуногенність (адекватність та достатність по силі відповіді для створення особливого імунітету).

Коли мова йде про грип, то таке поняття, як перехресний імунітет взагалі не існує.

Дізнатися про особливості проведення вакцинації та національному календарі щеплень, ви можете тут: Графік щеплень дитини до 3 років: особливості вакцинації дітей

Пам'ятка для батьків щодо профілактики ГРВІ та грипу у дітей

Профілактичні заходи, які необхідно виконувати батькам для попередження зараження дитини простудними захворюваннями, представлені:

• Дотриманням правил гігієни, які полягають у:
  • Режим дня;
  • Уникнення переохолодження або перегріву;
  • Регулярне та ретельне миття рук з милом;
  • Використання індивідуальних предметів особистої гігієни;
  • Користування носовою хусткою під час кашлю або чхання;
• Регулярним провітрюванням і прибиранням у дитячій кімнаті і житловому приміщенні в цілому.
• Загартовуванням дитячого організму.
• Профілактикою захворювань простудного характеру за допомогою спеціально призначених лікарських засобів.

У разі перших симптомів хвороби необхідно:

• Обмежити спілкування хворого з іншими членами сім'ї.
• Звернутися за допомогою до фахівця.
• Не відправляти дитину в школу або дитячий садок.

Замість висновку

• Найкращою профілактикою проти грипу, як не крути, на сьогоднішній день є вакцинація.

• Боятися щеплення не варто, так як вона містить у своєму складі не живі віруси, а інактивовані, тобто фрагменти, які здатні вплинути на імунітет дитини.

  Крім того, важливо регулярно гартувати дитину, заохочувати його заняття спортом, частіше гуляти на свіжому повітрі і стежити за правильністю харчування малюка. Тоді ніякий грип або ГРВІ йому не буде страшний.

• БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

• 
  

ПОРЯДОК проведення медичного огляду дітей та інших осіб для зарахування їх до закладу освіти, дитячого закладу оздоровлення та відпочинку .

 1. Відповідно до цього Порядку проводяться попередні (до зарахування в заклади освіти) медичні огляди дітей та інших осіб (далі - особи), які вступають до закладів освіти всіх рівнів, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. 

2. Медичні огляди для зарахування особи до закладів дошкільної освіти та до закладів загальної середньої освіти є обов'язковими. Медичні огляди для зарахування особи до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інших закладів освіти проводяться за зверненням особи у разі, якщо їх проведення вимагається закладом освіти чи умовами прийому на навчання. 

3. Медичні огляди проводяться у закладах охорони здоров'я за місцем медичного обслуговування особи. Медичні огляди дітей проводяться у присутності батьків або інших законних представників. Перед проходженням медичного огляду особа, батьки або інші законні представники особи надають інформовану згоду на проведення медичного огляду згідно з формою № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09 грудня 2020 року № 2837).

 4. Під час медичного огляду лікар, який надає первинну медичну допомогу і про вибір якого пацієнтом (його законними представниками) подана відповідна декларація згідно із законодавством (далі - лікар ПМД) оглядає та проводить обстеження особи та, у разі необхідності, видає направлення на проведення обстежень лікарями-спеціалістами, а також на проведення клінічних, лабораторних та інших досліджень. Обстеження лікарем ПМД включає збір анамнезу, повне фізикальне обстеження, перевірку наявності ознак гострої хвороби або хронічних станів, а також вимір зросту та маси тіла, дослідження гостроти зору, слуху (шепітлива мова), постави та плантографії, інші обстеження. 

5. Перелік обстежень лікарями, перелік видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, необхідних для проведення медичного огляду особи для зарахування її до закладу освіти, визначено в додатку до цього Порядку. Інші додаткові обстеження лікарями-спеціалістами, клінічні, лабораторні та інші дослідження проводяться за направленням лікаря ПМД або лікаря-спеціаліста, який надає вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, у разі необхідності за показаннями або за вимогою закладу освіти. 

6. Медичний огляд для зарахування особи до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку передбачає лише обстеження особи лікарем ПМД. Інші обстеження лікарями відповідної спеціалізації, а також клінічні, лабораторні та інші дослідження призначаються за показаннями у разі необхідності або за вимогою дитячого закладу оздоровлення та відпочинку і проводяться за направленням лікаря ПМД. 

7. У разі наступних зарахувань особи до закладів освіти (переведення, зміна закладу тощо) проводиться лише обстеження особи лікарем ПМД. Інші обстеження лікарями-спеціалістами, а також додаткові клінічні, лабораторні та інші дослідження призначаються за показаннями у разі необхідності або за вимогою закладу освіти та проводяться за направленням лікаря ПМД. 

8. На основі проведених обстежень та досліджень лікар ПМД формує узагальнений висновок про стан здоров'я, надає рекомендації щодо фізичної активності та рівня фізичного навантаження, рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування (за наявності показань), профілактичних щеплень, режиму харчування тощо.

 9. Результати медичного огляду особи заносяться до форми № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974. За результатами медичного огляду особі (її батькам чи іншим законним представникам) видаються документи для подання до закладу освіти у порядку, визначеному законодавством, а саме витяг з медичної картки амбулаторного хворого за формою № 086/о «Медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого)», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974. Особі (її батькам чи іншим законним представникам) за результатами медичного огляду видаються документи для подання до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку у порядку, визначеному законодавством, за формою № 079/о «Медична довідка на дитину, яка від'їжджає в дитячий заклад оздоровлення та відпочинку», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 травня 2013 року № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522. 

10. Результати проведеного медичного огляду для зарахування дитини до закладу освіти є чинними впродовж року з дати його проходження. 

В.о. директора Департаменту медичних послуг                                             А. Гаврилюк