Методична робота

Нормативно-правове і навчально-методичне 

забезпечення освітнього процесу

Нормативно-правове забезпечення

Освітня діяльність в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно законодавчих актів:

• Конституції України ( прийнятої на п'ятій сесії Верховної ради України від 28 червня 1996 року);
• Конвенції про права дитини ( редакція від 20.11.2014);
• Закону України «Про освіту» ( від 05.09.2017 № 2145-VІІІ,із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законами України( за редакцією від 23.04.2021);
• Закону України «Про охорону дитинства» ( від 26 .04. 2001 року № 2402-ІІІ із внесеними змінами і доповненнями, передбаченими пунктами 1 та 4 розділу 1 Закону України від 03.02.2005 року № 2414-ІV);
• Закону України «Про дошкільну освіту» ( від 11.07.2001 №2128-ІІІ із змінами, внесеними згідно із Законами України ( за редакцією від 01.01.2021));
• Положення про заклад дошкільної освіти ( Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305 із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів від 27.01.2021 №86 (за редакцією від 23.04.2021);
• Базового компоненту дошкільної освіти ( наказ МОН України №33 від 12.01.2021).

Наказів, інструктивно-методичних листів, методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України:

- Методичні рекомендації до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) 2021 рік (наказ МОН №1/9- 148 від 16.03.2021);

- Про перелік навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2021/2022 навчальному році. (Лист МОН України №1/9- від 2021);

- Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році. Інструктивно-методичні рекомендації ( Лист МОН України №1/9);

- Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Державної служби якості освіти України №01-11/71 від 30.11.2020);

- Щодо організації роботи закладів дошкільної освіти під час карантину (Лист МОН України №1/9-219 від 23.04.2020);

- Організація медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури в закладах дошкільної освіти. Інструктивно-методичні рекомендації (Лист МОН України №1/9-765 від 12.12.2019);

- Щодо освітніх програм у закладах дошкільної освіти (Лист МОН №1/9-750 від 09.12.2019);

- Про застосування державної мови в освітньому процесі ( лист МОН України №1/9-581 від 17.09.2019);

- Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників ( Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №800);

- Організація роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти. Інструктивно-методичні рекомендації (Лист МОН України №1/11- 1491 від 14.02.2019);

- Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти. Інструктивно-методичні рекомендації ( Лист МОН України №1/9- 249 від 19.04.2018);

- Примірне положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти (наказ МОН України №1/9 від 18.04.2018);

- Примірний перелік ігрового на навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти. (наказ МОН України № 1633 від 19.12.2017);

- Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців (Лист МОН України від 11.10.2017 №1/9-546);

- Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами (Лист МОН України від 20.10.2016 №1/9-561);

- Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. (Лист МОН України від 02.09.2016 №1/9-454);

- Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах. (Лист МОН України 02.09.2016 №1/9-456);

- Про організацію національно-патріотичного виховання в ДНЗ (додаток до листа МОН України від 25.06.2016 №1/9-396);

- Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів

(наказ МОЗ України № 234 від 24.03.2016);

- Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину в ДНЗ різних типів та форм власності.(Наказ МОН України від 20.04.2015 №446);

- Щодо вирішення окремих питань діяльності керівників гуртків дошкільних навчальних закладів. ( Рекомендації МОН України від 18.09. 2014 №1/9-473);

- Примірна інструкція з діловодства у дошкільних навчальних закладах.(Наказ МОН молоді спорту від 01.10.2012 р. №1059);

- Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період (Інструктивно-методичні рекомендації МОН молоді спорту від 28.05.2012 №1/9-413);

- Організація роботи в дошкільних навчальних закладах в літній період (Інструктивно-методичні рекомендації МОН молоді спорту №1/9-198 від16.03.2012);

- Наказів Департаменту освіти та гуманітарної політики ЧМР;

- Статуту закладу дошкільної освіти.

Щодо організаціїдошкільної освіти дітей у 2025/2026 навчальному році

Діяльність дошкільних закладів у новому навчальному році продовжуєтьсяв умовах правового режиму воєнного стану, що зумовлює необхідність: 

• гнучкої організації освітнього процесу з урахуванням безпекової ситуації врегіонах;
• застосування різних типів організації освітньої діяльності та змішаних альтернативних форм здобуття дошкільної освіти;
• посиленого забезпечення умов збереження життя і здоров'я дітей іпрацівників;адаптації освітнього середовища та освітніх програм до викликів сьогодення.
• З огляду на зазначене, пропонуємо рекомендації щодо ключових організаційних підходів і методичних аспектів, які слід врахувати у 2025/2026 навчальному році для забезпечення якісної, доступної та безпечної дошкільної освіти.

Організація освітньої діяльності в закладах дошкільної освіти

Відповідно до статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» у закладах дошкільної освіти можуть функціонувати вісім типів організації освітньої діяльності: ясла, дитячий садок, спеціальний дитячий садок, мобільний дитячий садок, сімейний (родинний) садок, міні-садок, центр педагогічного партнерства,центр розвитку дитини.

Типи організації освітньої діяльності – варіативність, яка надає змогу освіті бути доступною, «прийти до дитини», особливо в тих регіонах, де такої можливості не було.

Освітній процес у закладах дошкільної освіти ґрунтується на культурних цінностях Українського народу, інших цінностях і принципах, визначених законами України «Про дошкільну освіту», «Про освіту». Кожен тип організації освітньої діяльності, маючи свої специфіку, загаломповинен: відповідати державному стандарту дошкільної освіти;використовувати освітні та парціальні програми;створювати безпечне, здорове та інклюзивне чи спеціальне освітнєсередовище;ураховувати вікові та індивідуальні особливості дитини;вибудовувати партнерські взаємодії з батьками. 

Психологічний супровід учасників освітнього процесу.

Пріоритетним завданням у 2025/2026 навчальному році залишається збереження і зміцнення психічного здоров'я всіх учасників освітнього процесу.Необхідно забезпечити системну взаємодію з фахівцями психологічноїслужби (практичними психологами, соціальними педагогами) зі створення безпечного, психологічно комфортного та інклюзивного освітнього середовищав закладі освіти.Для надання фахової психологічної підтримки учасників освітньогопроцесу можна звернутися до психологів інклюзивно-ресурсних центрів.Зокрема психологічну підтримку педагогів можуть здійснювати психологи таконсультанти центрів професійного розвитку педагогічних працівників.Важливо підтримувати реалізацію заходів, спрямованих на збереження психічного здоров'я учасників освітнього процесу, використовуючи інформаційно-просвітницькі кампанії, тренінги, тематичні тижні тощо.Також варто сприяти впровадженню в освітній процес програм розвиткуемоційного інтелекту, стресостійкості та навичок саморегуляції здобувачівосвіти відповідно до їхніх вікових особливостей. Крім зазначеного, бажано створити умови для функціонування «просторів психологічної підтримки» чи «кімнат психологічного розвантаження». Радимо скористатися методичними рекомендаціями «Пріоритетні напрями 3 роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальномуроці» (лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 07.07.2025 № 21/08-586) та онлайн-платформою Resilience.help. Скасування гранично допустимого навчального навантаження.

Організація освітнього процесу закладу дошкільної освіти повинна базуватися на принципах особистісно орієнтованого, діяльнісного,інтегрованого, ігрового, компетентнісного підходів та враховувати фундаментальні теорії навчання та розвитку дітей дошкільного віку. Звертаємо увагу, що у 2025/2026 навчальному році скасовано наказ МОН«Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» (наказ МОН№ 795 від 02.06.2025.) Це означає, що планування освітнього процесу здійснюється з огляду напотреби, інтереси та можливості дітей, а також відповідно до освітньої програмизакладу, без жорсткого обмеження кількості чи тривалості занять.Звертаємо увагу, що педагогічні працівники для організації та забезпечення форм здобуття дошкільної освіти та надання додаткових освітніх послугпланують та організовують освітній процес відповідно до вимог обранихосвітніх, парціальних програм, регулюючи навантаження на дитину з урахуванням індивідуальних особливостей, потреб і можливостей кожної дитини в здобутті дошкільної освіти.З метою збереження здоров'я дитини рекомендуємо запобігати перевантаженню вихованців при наданні додаткових освітніх послуг.

Організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти слід з урахуванням збалансованого поєднання:спеціально організованої діяльності, що проводиться вихователем; партнерської діяльності, у якій вихователь і дитина є рівноправними учасниками освітнього процесу;самостійної діяльності, у якій дитина є ініціатором власної активності.Для дітей раннього та молодшого дошкільного віку освітній процес організовується з переважним використанням спеціально організованих видівдіяльності (фронтальні та групові форми роботи), з підвищеною увагою тасупроводом з боку вихователя. Для дітей середнього та старшого дошкільноговіку освітній процес враховує зміну провідного виду діяльності з предметно-маніпулятивної на ігрову, що сприяє збагаченню соціального досвіду дитини тапередбачає переважання самостійної та вільної діяльності дошкільників. Забезпечення формування ключових компетентностей та досягненнявихованцями результатів навчання, визначених 

Базовим компонентом дошкільної освіти, досягається шляхом оптимального поєднання зазначених4видів діяльності та залученням дітей до характерних видів дитячої діяльності відповідно до їхніх вікових, психологічних та індивідуальних особливостей. З огляду на скасування гранично допустимого навчального навантаження тавідповідно до оновлених штатних нормативів доцільним є залучення дореалізації освітньої програми усіх наявних у штаті профільних спеціалістів,зокрема практичних психологів, асистентів вихователів, соціальних педагогів,учителів англійської мови, музичних керівників, інструкторів з фізкультури таінших педагогічних працівників.Педагогічним працівникам, які проводять окремі заняття з фізкультури,музики, англійської мови тощо рекомендовано долучатись до освітнього процесу, який проводить вихователь у групі з дітьми упродовж усього часу перебування дитини в закладі, поєднувати їх зі змістом інших освітніх напрямів та включати до щоденного розкладу групи.Основний акцент при організації освітнього процесу переноситься з кількісних показників, пов'язаних із проведенням занять, на якість педагогічної взаємодії та створення розвивального освітнього середовища. Це дозволяє забезпечити цілісність розвитку дитини, уникнути фрагментарності освітнього процесу та створити для вихованців більш природне й гармонійне середовище для розвитку, виховання і навчання. У своїй роботі педагоги та батьки можутьскористатись корисними порадами від фахівців та відео заняттями для дітей дошкільного віку на онлайн-платформі НУМО, що створена та функціонує запідтримки ЮНІСЕФ на сайті МОН.З метою найкращого забезпечення інтересів і потреб вихованців, досягненняними результатів навчання, визначених державним стандартом дошкільноїосвіти, та з урахуванням особливостей і специфіки місцезнаходження тадіяльності, фахової підготовки та академічної свободи педагогічних працівників,контингенту вихованців тощо заклади дошкільної освіти мають правокомбінувати, інтегрувати, а також в інший спосіб адаптувати обрані ними освітніта парціальні програми.Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 3 частини третьої розділу ХІІ«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про дошкільну освіту»заклади дошкільної освіти продовжують використовувати освітні і парціальні програми, затверджені у встановленому законодавством порядку.Наголошуємо, що залучення вихованців під час освітнього процесу доучасті в заходах, не пов'язаних з виконанням освітніх та/або парціальних програм, забороняється, крім випадків, визначених законодавством.Особливості функціонування суб'єктів освітньої діяльності за типамиорганізації освітньої діяльності.Ясла – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від трьох місяців до трьох років.

Під час організації освітнього простору доцільно передбачити освітніо середки, у яких може бути організована як структурована, так і неструктурованадіяльність. Освітнє середовище має бути розвивальним, освітні матеріали мають відповідати віку дітей.Звертаємо увагу на наповнюваність груп. Розташування приміщення дляясел доречно робити на першому поверсі з окремим входом.Необхідно врахувати, що у яслах будуть як немовлята, так і діти ранньоговіку, тому організація освітнього процесу має відповідати віковим та індивідуальним особливостям дітей. До роботи у яслах доречно залучати педагогів, практичних психологів, музичних працівників, інструкторів з фізичної культури, учителів-логопедів. Доречно спланувати супровід батьків, через систему просвітницьких заходів, до яких можуть бути долучені педагогічні працівники.Дитячий садок – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від двох до шести або семи років, адітьми з особливими освітніми потребами – до семи або восьми років.У дитячому садку можуть функціонувати одновікові та різновікові групи. 

Педагогічна рада перед новим навчальним роком ухвалює рішення про використання конкретних освітніх і парціальних програм у закладі дошкільноїосвіти.Партнерська взаємодія з батьками має відбуватися через різні форми роботи: консультації, тренінги, круглі столи, конференції тощо. Щодо тематики взаємодії з батьками, то рекомендуємо вивчати проблемні питання черезпроведення опитувань, аналіз звернень тощо.

Спеціальний дитячий садок – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими фізичними, психічними, інтелектуальними та/абосенсорними порушеннями, розладами поведінки, віком від двох до семи абовосьми років.

Спеціальний дитячий садок повинен:

• забезпечувати здобуття освіти вихованцями відповідно до державногостандарту дошкільної освіти в спеціально створеному освітньому середовищі таза допомогою найбільш прийнятних для них форм, методів і засобів розвитку,навчання, виховання, які максимально сприяють формуванню компетентностей,а також, з використанням в освітньому процесі української жестової мови,допоміжних засобів навчання, засобів альтернативної комунікації тощо;
• мати кабінети з обладнанням та засобами для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) відповідно доособливостей контингенту вихованців;забезпечувати реалізацію корекційно-розвиткового складника освітньої програми та надавати психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги(допомогу);
• використовувати систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурснихцентрів відповідно до Положення про систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів.

У спеціальному дитячому садку кількість груп для дітей з особливимиосвітніми потребами повинна становити не менше половини від загальної ткількості груп у ньому.

 Мобільний дитячий садок – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти за місцемпроживання дітей, зокрема із застосуванням або на базі спеціальнооблаштованого для надання таких послуг транспортного засобу. Мобільний дитячий садок може надавати дошкільну освіту дітям від двохдо шести або семи років, а дітям з особливими освітніми потребами – до восьмироків за місцем проживання на територіях, на яких не забезпечено безоплатнездобуття дошкільної освіти в інший спосіб. Отже, це може бути облаштований транспортний засіб, який виїжджаєзгідно з графіком до спеціально облаштованого приміщення, де є укриття йнадаються освітні послуги.Другий варіант – мобільна команда, до складу якої може входити педагог,практичний психолог, інструктор з фізичної культури, яка виїжджає на освітнюлокацію, де організовують освітню діяльність з дітьми. Графік роботи може бутирізним, але групи короткотривалі (до 4 годин), а також чергові (у вихідні,святкові та неробочі дні).Облаштоване освітнє середовище може бути не тільки в закладі дошкільної освіти. Це може бути локація (наприклад, бібліотека, школа, амбулаторія), щомає укриття та в якій створені відповідні умови для надання освітніх послугдітям.Кількість вихованців у спеціально облаштованому транспортному засобі,пристосованих приміщеннях, пристосованих спорудах (у разі їх використання),де здійснюється освітній процес, повинна відповідати вимогам законодавства,що не порушує права вихованців на належні, безпечні та здорові умови розвитку,виховання та навчання, а також права працівників на належні, безпечні та здоровіумови праці.

Сімейний (родинний) садок – тип організації освітньої діяльності за місцемпроживання сім'ї (родини) в індивідуальному житловому будинку з наданнямосвітніх послуг дітям від народження, які перебувають у родинних стосунках,та/або дітям, які не є членами сім'ї (родини).7Упродовж дня можуть функціонувати одна група повного дня та/або одначи декілька груп з короткотривалим перебуванням, а також чергові групи запотреби. Облаштування освітнього середовища передбачає місця для розвитку,ігрової активності, дозвілля та відпочинку вихованців, а для дітей з особливимиосвітніми потребами – інклюзивне освітнє середовище.Функції вихователя, визначені законодавством та професійним стандартом,для кожної групи реалізує щонайменше один педагогічний працівник, який маєпедагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника.Щодо змістового наповнення освітнього процесу, то рекомендуємо використовувати освітні та парціальні програми.

Міні-садок – тип організації освітньої діяльності з одночаснимперебуванням не більше п'яти дітей.Можуть зараховуватися діти від народження. Упродовж дня можуть функціонувати або одна група повного дня та черговігрупи за потреби, або одна чи декілька груп з короткотривалим перебуванням тачергові групи за потреби. Функції вихователя, визначені законодавством та професійним стандартом,для кожної групи реалізує щонайменше один педагогічний працівник, який маєпедагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника. Міні-садок повинен бути розташований не вище третього поверху будівлі.Цей тип організації освітньої діяльності може бути ефективними під час адаптаційного періоду дітей до садочка.

Центр педагогічного партнерства – тип організації освітньої діяльності,що забезпечує розвиток дітей від народження за обов'язковою участю їхніхбатьків або одного з них. Можуть формуватися групи вихованців, зокрема за окремою (окремими)складовою (складовими) освітньої програми, за окремими парціальнимипрограмами. Важливо наголосити, що в центрі педагогічного партнерства діти мають перебувати разом з батьками.Кількість учасників освітнього процесу (дітей і батьків) у приміщеннях,пристосованих спорудах (у разі їх використання), де здійснюється освітнійпроцес, повинна відповідати вимогам законодавства, що не порушує прававихованців на належні, безпечні та здорові умови розвитку, виховання танавчання, а також права працівників на належні, безпечні та здорові умови праці.Доречно спланувати педагогічну підтримку батькам дитини,використовуючи такі форми, як-от: проведення консультацій (педагогічних /методичних, психологічних, інформаційних тощо), проведення освітніх заходів(курсів, семінарів, тренінгів тощо). До роботи в центрі педагогічного партнерства необхідно залучити:вихователя, практичного психолога, учителя-логопеда, інструктора з фізичноїкультури, музичного керівника.Облаштування освітнього простору має передбачати створення освітніх осередків; окремо необхідно передбачити місця для грудного вигодовування,якщо в групі будуть немовлята та діти раннього віку. Центр розвитку дитини – тип організації освітньої діяльності, щозабезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми (у тому числі дітьми, якіздобувають дошкільну освіту в інших суб'єктів освітньої діяльності або у сім'ї),зокрема за окремими парціальними програмами, та/або отримання ними окремихпсихолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг.До центру розвитку зараховуються діти від народження до шести або семироків, а діти з особливими освітніми потребами – до восьми років.Можуть формуватися групи вихованців, зокрема за окремою (окремими)складовою (складовими) освітньої програми, за окремими парціальнимипрограмами.

Заклад дошкільної освіти може поєднувати різні типи організації освітньої діяльності, утворюючи для цього окремі структурні підрозділи та/або групи. Наприклад, у шестигруповому закладі дошкільної освіти можуть функціонуватитакі групи: одна група – ясла; дві групи – дитячий садок, одна група – мобільнийсадок; одна група центр педагогічного партнерства, одна група – центр розвитку,натомість можуть бути всі шість груп – дитячий садок тощо.Форми здобуття дошкільної освіти .

Важливою складовою забезпечення доступності є визначені новим Законом різні форми здобуття дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти переважно працюють очно, за денною формою здобуття, що є основною, але водночас новий. 

Закон пропонує можливість обирати дистанційну, сімейну (домашню),мережеву форми здобуття дошкільної освіти або педагогічний патронаж.Закладом дошкільної освіти можуть формуватися групи вихованців зарізними формами здобуття освіти: очною (денною), мережевою, дистанційноюформами, а також у формі педагогічного патронажу.

Щодо надання додаткових платних послуг в закладах дошкільної освіти

До постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796«Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать додержавної і комунальної форми власності» внесено відповідні зміни. Підпунктом 34 пункту 1 зазначеної постанови визначено, що заклади дошкільної освіти, інші заклади освіти, що провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, можуть надавати додаткові платні послуги з: 

• проведення занять за парціальними програмами, що не входять до складу освітніх програм такого закладу; перебування дітей у чергових групах (ранкових, вечірніх, у вихідні тасвяткові дні) понад гарантований законодавством обсяг часу безоплатногоперебування згідно із Законом України «Про дошкільну освіту»;

• цілодобового перебування дітей з підстав, у строки та порядку, згідно ізЗаконом України «Про дошкільну освіту»;

• проведення понад обсяги, встановлені навчальними планами, занять угуртках, секціях, студіях, навчальних занять іншої форми для дітей такогозакладу освіти, а також для дітей, які не здобувають освіту в цьому закладіосвіти;надання в користування об'єктів інтелектуальної власності, авторськогоправа, інших нематеріальних активів (освітніх, парціальних, навчальнихпрограм, методик, технологій, засобів тощо) у порядку, визначеному законодавством.

Територіальна доступність дошкільної освіти

Територіальна доступність дошкільної освіти забезпечується шляхом,зокрема:

формування та утримання мережі комунальних закладів дошкільної освітивідповідно до потреб жителів відповідних територій;

• максимальної наближеності місця здобуття дошкільної освіти до місцяпроживання дитини;
• перевезення (за потреби) педагогічних працівників до місця здобуття дошкільної освіти дітьми та у зворотному напрямку (до місця проживанняпедагогічних працівників);
• забезпечення рівних умов для розвитку закладів дошкільної освіти усіхформ власності та створення умов для розвитку інших суб'єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти;
• планування та закріплення територій обслуговування за комунальнимизакладами дошкільної освіти;
• сприяння запровадженню різних форм здобуття дошкільної освіти зурахуванням потреб дітей та вибору батьків.

Інші вимоги до забезпечення територіальної доступності визначені устатті 11 Закону України «Про дошкільну освіту».

Зарахування дітей до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти.

Діти, які проживають на території обслуговування відповідного закладу дошкільної освіти зараховуються у такій черговості:

• діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; діти загиблих(померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, визначенихстаттями 10 і 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхсоціального захисту»; 
• діти, які перебувають у складних життєвих обставинах тана обліку в службах у справах дітей;
• діти, які мають статус дитини, якапостраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
• діти з особливими освітніми потребами
• діти старшого дошкільного віку;діти військовослужбовців, діти з числа внутрішньо переміщених осіб;
• діти осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;діти, які є рідними братами або сестрами дітей, які здобувають дошкільну освіту у відповідному закладі дошкільної освіти (якщо вони проживають натериторії обслуговування такого закладу дошкільної освіти);
• інші діти, які проживають на території обслуговування відповідного закладу дошкільної освіти;
• діти працівників відповідного закладу дошкільної освіти (якщо вони непроживають на території обслуговування такого закладу дошкільної освіти);діти, які є рідними братами або сестрами дітей, які здобувають дошкільну освіту у відповідному закладі дошкільної освіти (якщо вони не проживають натериторії обслуговування такого закладу дошкільної освіти);
• інші діти, які не проживають на території обслуговування відповідногозакладу дошкільної освіти, але яким було відмовлено у зарахуванні до закладудошкільної освіти, на території обслуговування якого вони проживають;
• інші діти, які не проживають на території обслуговування відповідного закладу дошкільної освіти.У межах кожної із зазначених категорій діти зараховуються до закладу дошкільної освіти у порядку надходження заяв про зарахування.

Механізми зарахування дітей передбачено Порядком зарахування, відрахування та переведення дітей до державних і комунальних закладів освітидля здобуття дошкільної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти інауки України 14 лютого 2025 року № 249, зареєстрованим в Міністерствіюстиції України 27 березня 2025 року за № 477/43883.
Режим роботи закладів дошкільної освітиФункціонування закладу дошкільної освіти насамперед залежить відбезпекової ситуації в кожному населеному пункті. 

Рішення про відновлення  діяльності та режим роботи ЗДО ухвалюють місцеві органи влади та військовіадміністрації, які призначають комісії з обстеження закладів освіти на предметготовності до організації освітнього процесу в новому навчальному році тастворення безпечних умов для всіх його учасників.

Тривалість роботи закладу дошкільної освіти впродовж року, включно зтривалістю навчального року, робочого тижня і робочого дня закладу дошкільної освіти, визначається його засновником. Як правило, навчальний рікрозпочинається 1 вересня. Формування та наповнюваність груп, кількість вихованців у приміщеннях закладів дошкільної освіти має відповідати вимогам законодавства і не може порушувати права вихованців наналежні, безпечні та здорові умови розвитку, виховання та навчання, а такожправа працівників на належні, безпечні та здорові умови праці (стаття 17 ЗаконуУкраїни «Про дошкільну освіту»). Кількість вихованців у групах державних і комунальних закладівдошкільної освіти, дошкільних підрозділів не може становити менше п'яти дітей(трьох дітей до одного року).Норми співвідношення кількості вихованців до кількості вихователів можебути перевищено не більше ніж на 20 відсотків від максимальної кількості дітейу групі та виключно в групах вихованців дошкільного віку.Отже, засновник має право відкривати групу за наявності п'яти дітей (трьохдітей до одного року). Кількість дітей рахується за списковим складом і не маєперевищувати 10 дітей у групі для дітей від 1 до 2 років; 15 дітей у групах від2 до 3 років; 24 дитини (у виключних випадках) у групах для дітей від 3 до 6(7) років.Вихователям і помічникам вихователів, які працюють у групах зперевищенням норм, засновник закладу дошкільної освіти встановлює доплатуза кожного вихованця понад визначену норму в розмірі частки посадовогоокладу відповідного працівника з розрахунку на одного вихованця у відповіднійгрупі та верхньої межі норми співвідношення.

Рекомендовано створювати за запитами батьків групи з різними типами організації освітньої діяльності: ясла, дитячий садок, центр педагогічного партнерства, міні-садок, мобільний дитсадок, спеціальний дитсадок. Формування та наповнюваність спеціальних груп здійснюється залежно відкатегорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендованогоінклюзивно-ресурсним центром рівня підтримки дітей з особливими освітнімипотребами відповідно до Порядку утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 № 381. Якщо групове приміщення дозволяє розміщення в ньому більшої кількостівихованців, ніж встановлено Законом на одного вихователя, то в такому приміщенні може розміщуватись група з більшою кількістю вихованців звідповідним пропорційним збільшенням кількості штатних одиниць посадвихователів і помічників вихователів на таку групу, розрахованого занормативами Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти(набрання чинності відбудеться 01.09.2025).Здобуття дошкільної освіти дитиною з особливими освітніми потребамиможе забезпечуватися за допомогою асистента дитини, який допускається доучасті в освітньому процесі у Порядку, визначеному МОН.Для організації освітньої діяльності можуть формуватися групи вихованцівз різним часом і розпорядком перебування, зокрема групи повного дня (не більше12 годин), з короткотривалим перебуванням, а також чергові групи (у ранкові,вечірні години, у вихідні, святкові та неробочі дні).Якщо для створення окремої групи з короткотривалим перебуванням немаєдостатньої кількості дітей, то цих дітей можуть зарахувати для короткотривалогоперебування до групи повного дня (у разі її наявності / створення). 

Особливості організації цілодобового перебування вихованців

Організація цілодобового перебування вихованця в закладі дошкільноїосвіти є додатковою (неосвітньою) послугою ЗДО. Закладом дошкільної освіти, який функціонує за типом організації освітньоїдіяльності «дитячий садок» та/або «міні-садок», «сімейний (родинний) садок»,«центр розвитку дитини», можуть бути створені умови для тимчасовогоцілодобового перебування вихованця (вихованців) віком від трьох років і зпідстав, визначених частиною четвертою статті 17 Закону України «Про дошкільну освіту», за наявності підтверджуючих такі обставини документів. Длятакого перебування можуть створюватися окремі групи дітей одного віку або різновікові. Група з цілодобовим перебуванням функціонує у вечірній, нічний та ранковий час.Загальний строк цілодобового перебування вихованця (вихованців), крімтипу організації освітньої діяльності «сімейний (родинний) садок», має бути небільше 2 діб на тиждень та 10 діб на місяць.Порядок надання послуги цілодобового перебування вихованця в закладі дошкільної освіти, включно з розміром і процедурою її оплати, підставамизвільнення від оплати, визначається засновником закладу дошкільної освіти. 

Установчі документи закладів дошкільної освіти та їх оновлення. 

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про дошкільну освіту» строк приведення13установчих документів закладів дошкільної освіти у відповідність із цимЗаконом становить п'ять років. Згідно з підпунктом 4 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідніположення» Закону України «Про дошкільну освіту» заклади дошкільної освіти незалежно від типу та відповідно до рішення засновника продовжують провадження освітньої діяльності за різними типами організації освітньої діяльності, визначеними цим Законом.Установчими документами закладу дошкільної освіти є статут та увипадках, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», засновницький договір, укладений між засновниками закладу дошкільної освіти.Установчі документи закладу дошкільної освіти формуються відповідно доРозділу VI Закону та інших актів законодавства залежно від форми власності,організаційно-правової форми, статусу прибутковості чи неприбутковості, типу(типів) організації освітньої діяльності та інших особливостей діяльності закладудошкільної освіти.Вимоги до статуту закладу дошкільної освіти як юридичної особи зосновним видом діяльності у сфері дошкільної освіти, у тому числінайменування такого закладу освіти, визначені у статті 31 Закону.

Система управління закладом дошкільної освіти

Звертаємо увагу, що установчі документи закладу освіти в частині визначення системи управління закладу дошкільної освіти повинні передбачатирозмежування компетенції (повноважень) засновника (засновників), іншихорганів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно дозаконодавства.Зокрема, органи громадського самоврядування закладу дошкільної освіти тапіклувальна рада мають право брати участь в управлінні закладом дошкільноїосвіти у порядку та межах, визначених Законами України «Про освіту», «Продошкільну освіту» та установчими документами закладу дошкільної освіти.Враховуючи, що безпосереднє управління закладом дошкільної освітиздійснює його керівник, необхідно прописати окремі повноваження керівниказакладу дошкільної освіти, а саме: призначає на посаду, переводить, звільняє зпосади працівників закладу дошкільної освіти, визначає їхні посадові обов'язки;затверджує правила внутрішнього розпорядку, програму розвитку закладудошкільної освіти, план роботи закладу на рік, посадові інструкції, графікироботи працівників і положення про внутрішню систему забезпечення якостіосвіти тощо.Щодо призначення на посаду керівника ЗДО, то інформуємо, що відповіднодо частин третьої та четвертої статті 24 Закону України «Про дошкільну освіту»особа призначається на посаду керівника державного або комунального закладудошкільної освіти за результатами конкурсу, що проводиться відповідно довимог цього Закону та положення про конкурс, затвердженого засновником14відповідного закладу дошкільної освіти на підставі Типового положення проконкурс на посаду керівника державного, комунального закладу дошкільноїосвіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 січня2025 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2025року за № 99/43505.Звертаємо увагу, що зазначеним вище положенням установлено, що цейнаказ застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовимзаконодавством порядку та не поширюється на керівників закладів дошкільноїосвіти, з якими укладено безстрокові трудові договори до набрання нимчинності.Переведення керівників з безстрокового трудового договору на строковий єпорушенням чинного законодавства.Структурні підрозділи. ПоложенняНагадуємо, що у новому Законі України «Про дошкільну освіту»передбачено норму, відповідно до якої заклад дошкільної освіти можепоєднувати типи організації освітньої діяльності, утворюючи для цього окреміструктурні підрозділи та/або групи.У складі закладу дошкільної освіти можуть функціонувати позашкільний таінші структурні підрозділи, зокрема відокремлені (філії). Тож якщо в статутіпрописано підрозділ, то потрібно скласти положення про нього. Це такожустановчий локальний документ, який регулює діяльність підрозділу.Положення про дошкільний підрозділ формується відповідно до нормстатті 33 Закону України «Про дошкільну освіту».Локальні акти закладу дошкільної освітиПравила внутрішнього розпорядкуДо локальних документів закладу дошкільної освіти належать різні правилай інструкції. Одним з головних документів є правила внутрішнього розпорядкузакладу дошкільної освіти. Тому варто переглянути цей документ, а такожоновити правила, інструкції й прописати нові норми.Звертаємо увагу, що Законом України «Про дошкільну освіту» передбаченонові норми для батьків, зокрема батьки мають право:формувати індивідуальну освітню траєкторію своєї дитини (відповідно допункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту»);брати участь у формуванні індивідуальної програми розвитку своєї дитини(відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту»);бути присутніми поряд із своїми дітьми під час освітнього процесу запопереднім погодженням з керівником закладу дошкільної освіти;15комунікувати з працівниками закладу дошкільної освіти в межах їхньогоробочого часу в спосіб, визначений внутрішніми документами закладудошкільної освіти та/або узгоджений з такими працівниками.Необхідно врахувати й нову вимогу, відповідно до якої правилавнутрішнього розпорядку закладу дошкільної освіти схвалює педагогічна рада.Локальні акти закладу дошкільної освіти потрібно привести у відповідністьз чинними нормативно-правовими актами.Штатний розпис.Штатні розписи державних і комунальних закладів дошкільної освітирозробляються на основі типових штатних нормативів закладів дошкільноїосвіти, затверджених МОН, та затверджуються керівниками відповіднихзакладів дошкільної освіти за погодженням з їх засновниками.Штатні розписи приватних і корпоративних закладів дошкільної освітизатверджуються у порядку, визначеному їхніми установчими документами.Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від12.06.2025 № 844 «Про затвердження Типових штатних нормативів закладівдошкільної освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2025за № 994/44400 (далі – наказ МОН № 844), який набирає чинності з 01.09.2025,наказ МОН № 1055 і типові штатні нормативи, затверджені наказом МОН№ 1055, з 01.09.2025 втрачають чинність.При затвердженні мережі груп та формуванні штатного розпису закладудошкільної освіти на новий навчальний рік необхідно врахувати кількістьстворених груп за новими типами організації освітньої діяльності, норми ЗаконуУкраїни «Про дошкільну освіту», Типових штатних нормативів закладівдошкільної освіти.Додатково звертаємо увагу, що заклад дошкільної освіти може організуватиі провадити свою діяльність за одним або декількома типами організації освітньоїдіяльності; штатний розпис ЗДО формується з урахуванням структури закладу(структурних підрозділів, у тому числі філій); розпорядку роботи груп за типамиорганізації освітньої діяльності; порядку забезпечення організації освітньогопроцесу; кількості вихованців; площі та санітарного стану приміщень, будівель іспоруд.Щодо планування педагогічної діяльності педагогами з педагогічнимнавантаження 0,25 ставки і менше на одну вікову групу (музичний керівник,інструктор з фізичної культури, керівник гуртка, вчитель англійської мови,вчитель логопед та ін.)Під час планування педагогічної діяльності з дітьми дошкільного віку, слідпередбачити, крім організованої форми освітнього процесу (окремі заняття),інші види активностей з дітьми упродовж дня. Календарний план роботи16педагога складається для кожної групи окремо. За потреби можливе складанняіндивідуального плану роботи з вихованцем.Щодо оплати праці педагогам, які володіють та використовують восвітньому процесі іноземну мовуЗалишаються чинними доплати, що встановлюються педагогічнимпрацівникам за суміщення професій (посад); розширення зони обслуговуваннячи збільшення обсягу виконуваної роботи (вихователям і помічникамвихователів за перевищення планової наповнюваності груп).Зберігаються чинними надбавки за знання та використання в роботііноземної мови. Керівним і педагогічним працівникам у закладах дошкільноїосвіти, у яких спілкування з дітьми здійснюється іноземною мовою, – 5 %.Щодо відміни відпрацювання керівниками 1-2 групових ЗДО 3 годин вихователем Типовими штатними нормативами закладів дошкільної освіти,затвердженими наказом МОН від 12.06.2025 № 844, який набирає чинності з01.09.2025, не встановлено вимоги щодо відпрацювання трьох годин на групідиректором закладу дошкільної освіти, у якому функціонує одна чи дві групи.Зауважуємо, що відповідно до пункту 7 наказу МОН України від 26.09.2005№ 577 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифнихрозрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.10.2005 за № 1130/11410, з01.09.2005 Інструкція № 102 застосовується в частині, що не суперечить умовамоплати праці, визначеним наказом МОН від 26.09.2005 № 557.Штатний розпис 1-2 групових ЗДО складають без урахуваннявідпрацювання керівником 3 годин, кількість шт. од. посади «вихователь»розраховують з урахуванням норм Типових штатних нормативів.

Організація безпечного середовища

Кожному вихованцю у закладі дошкільної освіти гарантується безпека, усіучасники освітнього процесу повинні бути забезпечені засобами колективногота індивідуального захисту.З метою створення безпечних умов перебування в закладах освіти всіхучасників освітнього процесу під час воєнного стану необхідно вжити відповіднізаходи з посилення безпеки, а саме:забезпечення швидкого доступу та використання об'єктів фонду захиснихспоруд цивільного захисту відповідно до Порядку створення, утримання фондузахисних споруд цивільного захисту, включення об'єктів до складу тавиключення таких об'єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту таведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від1710 березня 2017 р. № 138 «Деякі питання використання об'єктів фонду захиснихспоруд цивільного захисту», постанови КМУ від 07.07.2025 № 818 «Деякіпитання про типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти» тапропонуємо використовувати рекомендації МОН щодо укриття для закладівосвіти «Моя Фортеця»обов'язкова перевірка закладів освіти та прилеглих до них територій нанаявність вибухонебезпечних предметів;перевірка готовності систем оповіщення, зокрема доступності оповіщеннядля дітей з порушеннями зору та слуху (за потреби);перевірка наявності в кожному закладі освіти планів евакуації таобладнаного фонду захисних споруд цивільного захисту;проведення тренувань з учасниками освітнього процесу відповідно доалгоритму дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги або іншоїнадзвичайної ситуації;проведення з працівниками закладу тренувань з надання домедичноїдопомоги;інформування батьків про створення безпечних умов для організаціїосвітнього процесу.Також з метою своєчасного та якісного прийняття в експлуатацію закладівдошкільної освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимовогоперіоду 2025/2026 року пропонуємо врахувати в роботі Інструктивно-методичніматеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального рокута опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпекижиттєдіяльності, що надіслані листом МОН від 22.07.2022 № 1/8462-22.Організація харчуванняОрганізація харчування в ЗДО здійснюється відповідно до постанови КМУвід 24 березня 2021 р. № 305 «Про затвердження норм та Порядку організаціїхарчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»(із змінами) з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства,Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якостіхарчових продуктів».Відповідно до постанови КМУ від 01 червня 2023 р. № 549 «Про внесеннязмін до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладахоздоровлення та відпочинку» засновник і директор ЗДО можуть вибратинайефективнішу модель організації харчування: постачальником харчовихпродуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг), чиприготування їжі власними силами закладу.Організація харчування дітей в умовах воєнного стану потребує швидкогореагування з дотриманням певного алгоритму дій, адже ситуація з доставкоюпродуктів, наявністю електроенергії та зовнішніх факторів може змінюватися.18Меню закладу адаптують та корегують залежно від наявної ситуації.Зберігається потреба в забезпеченні ЗДО генераторами або системамибезперебійного живлення.Звертаємо увагу, що для забезпечення харчування дітей при відключенняхелектроенергії та з метою дотримання температурного режиму під час зберіганняхарчових продуктів, продовольчої сировини можна скористатисярекомендаціями Державної служби України з питань безпечності харчовихпродуктів та захисту споживачів.Окремі рекомендації представлені на платформі Знаїмо. Засновникам ЗДОнеобхідно заздалегідь подбати про альтернативні засоби електроенергії:генератори, сонячні (акумуляторні) батареї, портативні електростанції тощо.Важливо передбачити алгоритм роботи закладу з урахуванням можливихграфіків віялових та аварійних відключень електроенергії.Профілактика харчових отруєнь та забезпечення дітей безпечним та якіснимхарчуванням є одним із важливих питань роботи ЗДО в умовах воєнного стану.Забезпечення охорони здоров'я вихованцівКожний заклад дошкільної освіти зобов'язаний формувати здорове освітнєсередовище та систематично здійснювати заходи з охорони здоров'я вихованців.Перелік обов'язкових заходів з охорони здоров'я вихованців закладів дошкільноїосвіти затверджується Кабінетом Міністрів України.Кожному вихованцю в закладі дошкільної освіти відповідно дозаконодавства гарантується в разі потреби домедична допомога, що надаєтьсявідповідно до порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладнихстанах, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері охорониздоров'я.У приміщенні закладу дошкільної освіти, пристосованій споруді (у разі їївикористання), де здійснюється освітній процес, облаштовується медичнийосередок (обов'язково), ізолятор (за умови одночасного перебування більшесорока вихованців) відповідно до переліку обов'язкових заходів з охорониздоров'я вихованців, затвердженого Кабінетом Міністрів України.Методична робота в закладі дошкільної освітиМетодичну роботу в закладі дошкільної освіти, яку варто розглядати, яккомплексну, системну, структуровану діяльність, спрямовану на наданняметодичної підтримки та допомоги педагогічним працівникам в організаціїосвітнього процесу, їхнє професійне зростання, здійснює вихователь-методист.Підґрунтям такої багатовимірної діяльності є обізнаність спеціаліста ізметодологією педагогіки, психології, фахових методик та застосуваннядосягнень науки й практики, володіння навичками аналізування, планування,19організації, координування та оцінювання діяльності конкретного педагога тапедагогічного колективу в цілому.Основними завданнями вихователя-методиста є:надавати методичну допомогу педагогічним працівникам з різних питаньорганізації освітнього процесу та взаємодії з батьками вихованців;формувати та оновлювати банк навчально-методичного забезпеченняосвітнього процесу, створювати інноваційний методичний простір;регулярно інформувати педагогів про нормативні документи в галузідошкільної освіти, наукові дослідження, методичні доробки з різних питаньорганізації освітньої діяльності закладу дошкільної освіти;здійснювати педагогічну підтримку батьків вихованців, підвищувати рівеньїхньої психолого-педагогічної культури;систематично вивчати та оцінювати якість освіти та освітньої діяльності.За потреби вихователь-методист може упорядкувати методичний кабінет(осередок) закладу дошкільної освіти, що має бути центром продуктивноїпрофесійної взаємодії, результатом якої є якість та ефективність організаціїпедагогічними працівниками освітнього процесу, зростання рівня розвиткувихованців та налагодження системи педагогічної підтримки батьків.Вихователь-методист у своїй роботі керується принципами гуманізму,демократизму, відкритості та колегіальності, зокрема корпоративної співпраці тадорадницької підтримки, системності методичного та інформаційно-аналітичного супроводу освітньої діяльності.Важливо дотримуватись виконання наказу МОН від 27.05.2014 № 648«Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних,загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладівдокументації та звітності, не передбаченої законодавством України» і невимагати від керівників закладів створення зайвих документів (приміром,локального документа стратегічного розвитку закладу, розроблення тапроведення моніторингу щодо оцінювання рівня розвитку дітей відповідно довимог державного стандарту тощо).Мова освітнього процесу у сфері дошкільної освітиСьогодні освіта як фундамент творення особистості відіграє важливу роль узміцненні статусу української мови як державної. Тому нагадуємо, щовідповідно до статті 7 Закону України «Про дошкільну освіту» мовою освітньогопроцесу у сфері дошкільної освіти є державна мова.Кожний заклад дошкільної освіти зобов'язаний забезпечити опануваннявихованцями державної мови відповідно до державного стандарту. Дітям, якіналежать до корінних народів або національних меншин (спільнот) України,мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується ізабезпечується право на здобуття дошкільної освіти мовою відповідного20корінного народу або відповідної національної меншини (спільноти) Українипоряд із державною мовою в державних і комунальних закладах дошкільноїосвіти.Право на здобуття дітьми дошкільної освіти мовою корінного народу абонаціональної меншини (спільноти) України реалізується шляхом створення зазаявами їхніх батьків окремих груп з провадженням освітнього процесувідповідною мовою поряд із державною мовою і не поширюється на групи зпровадженням освітнього процесу державною мовою.Дітям, які належать до корінних народів або національних меншин(спільнот) України, гарантується і забезпечується право вивчати мовувідповідного корінного народу або національної меншини (спільноти) України вдержавних, комунальних і корпоративних закладах дошкільної освіти або черезнаціональні культурні товариства.Також звертаємо увагу щодо необхідності проведення інформаційно-роз'яснювальних заходів для педагогічних працівників, спрямованих напідвищення обізнаності у сфері протидії мові ворожнечі.Пропонуємо ознайомитися з відповідними матеріалами Ради Європи.Підготовка вихователів з навчання англійської мови дітей дошкільного вікуВідповідно до Закону України «Про застосування англійської мови вУкраїні» з 1 вересня 2026 року англійської мови навчатимуть дітей в усіхзакладах дошкільної освіти. Міністерство освіти і науки України разом ізкомпанією «Лінгвіст» та командою підтримки реформ МОН розробилометодичний порадник щодо підготовки вихователів, які зараз працюють узакладах дошкільної освіти.Завдяки рекомендаціям педагоги отримують дієві інструменти длявикладання англійської мови дітям віком від 3 до 6 років. Цей підхід орієнтованона розвиток інтересу до навчання через інтерактивні методи, гру та адаптацію доіндивідуальних потреб кожної дитини. Порадник доступно за покликанням:https://online.flippingbook.com/view/200404368/.Пропонуємо також для перегляду серію з восьми навчальних вебінарів зметодики навчання англійської мови дітей дошкільного віку, перекладенихукраїнською мовою (частково з елементами англійської), які можна переглянутиу зручний час.Тематика охоплює:планування та організацію занять з англійської мови;методи сприяння всебічному розвитку дитини;адаптацію навчальних матеріалів до потреб дітей відповідного віку;формувальне оцінювання та підходи до мотивації наймолодших доопанування іноземною мовою;практичні поради для вихователів і вчителів англійської мови, які можнавикористовувати під час занять. Переглянути записи можна за21посиланням: https://youtube.com/playlist?list=PLFVSJgZgf7h8XjW3QgsDEhGobpn3-7-hz.Календарний план роботи вчителя з англійської мови складається длякожної вікової групи окремо.Окремі питання щодо атестації педагогічних працівників закладівдошкільної освітиАтестація педагогічних працівників закладів освіти здійснюєтьсявідповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників,затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022№ 805 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10.09.2024№ 1277), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2024 рокуза № 1634/42979 (далі – Положення).Це Положення (пункт 2 розділ І) поширюється на педагогічних працівниківзакладів та установ освіти, інших установ незалежно від підпорядкування, типута форми власності, у тому числі відокремлених структурних підрозділів,структурних підрозділів інших юридичних осіб публічного чи приватногоправа, а також фізичних осіб – підприємців та осіб незалежної професійноїдіяльності, які надають освітні послуги та здійснюють педагогічну діяльність, атакож посади яких належать до педагогічних, згідно з Переліком посадпедагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановоюКабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 (у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 143).Згідно з пунктом 3 розділу І Положення кваліфікаційні категорії тапедагогічні звання, що присвоюються за результатами атестації, визначаютьсявідповідно до Переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних званьпедагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 23.12.2015№ 1109.Педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам, яківідповідають критеріям, визначеним пунктом 10 розділу І Положення.Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Положення педагогічним працівникам,яким до набрання чинності цим наказом за результатами попередньої атестаціїбуло присвоєно педагогічне звання та які мають відповідний освітньо-професійний ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень), при проведенні чергової(позачергової) атестації встановлюється кваліфікаційна категорія, що дає правона підтвердження такого педагогічного звання шляхом його присвоєння.Педагогічне звання «старший вихователь» може присвоюватисявихователям-методистам закладів дошкільної освіти, яким за результатамипопередньої атестації присвоєно (підтверджено) першу або вищу кваліфікаційнукатегорію.22Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватисявихователям, музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури закладівдошкільної освіти, які мають стаж роботи понад 5 років та яким за результатамипопередньої атестації присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну категорію ненижче ніж «спеціаліст другої категорії».Педагогічне звання «керівник гуртка – методист» може присвоюватисякерівнику гуртка закладу дошкільної освіти, якому за результатами попередньоїатестації встановлено найвищий тарифний розряд та який має стаж роботи понад 5 років.Педагогічні працівники, які обіймають різні педагогічні посади в одномузакладі освіти (зокрема керівники закладів освіти, їх заступники та іншіпрацівники, які здійснюють іншу педагогічну роботу), атестуються за кожною зпосад.У разі переведення (призначення) педагогічного працівника на іншу посадув тому самому чи в іншому закладі освіти за ним зберігаються присвоєні зарезультатами останньої атестації кваліфікаційна категорія та педагогічне званнядо наступної атестації.Присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії тапедагогічні звання зберігаються також за педагогічними працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви вроботі). Атестація таких педагогічних працівників здійснюється не пізніше ніжчерез 2 роки після прийняття їх на роботу. 

Перелік Законів України та нормативно-правових актів Кабінету МіністрівУкраїни, наказів та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України: 

Конституція України

 Конвенція ООН «Про права дитини»

Закон України «Про освіту»

Закон України «Про дошкільну освіту»

Закон України «Про охорону дитинства»

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 

Закон України «Про національні меншини (спільноти) України»

Закон України «Про застосування англійської мови в Україні»

Закон України «Про систему громадського здоров'я»

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

Закон України «Про адміністративну процедуру»Державний стандарт дошкільної освіти (Базовий компонент дошкільноїосвіти)Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Прозатвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти,іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної ікомунальної форми власності»Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1187 «Прозатвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності»Постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 530 «Прозатвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільноїосвіти»Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 366-р «Просхвалення Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україніна період до 2030 року»Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2024 № 527-р «Просхвалення Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до2029 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації на 2024-2026 роки»Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.05.2025 № 432-р «Просхвалення Концепції цифрової гігієни дітей дошкільного віку»24Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 № 381 «Прозатвердження Порядку утворення та функціонування спеціальних групвихованців закладів дошкільної освіти»Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 816 «Деякі питаннядіяльності закладів дошкільної освіти та пансіонів закладів освіти»Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 817 «Прозатвердження Положення про спеціальний дитячий садок»Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 818 «Деякі питанняпро типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти»Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питанняпідвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»Наказ Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 10 вересня 2024 року№ 1277), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2024 р.за № 1634/42979 «Про затвердження Положення про атестацію педагогічнихпрацівників»Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2024 № 1713 «Прозатвердження Положення про команду психолого-педагогічного супроводудитини з особливими освітніми потребами, яка здобуває дошкільну освіту»,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2024 рокуза № 1982/43327Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.01.2025 № 9 «Прозатвердження Типового положення про конкурс на посаду керівникадержавного, комунального закладу дошкільної освіти, зареєстровано вМіністерстві юстиції України 21 січня 2025 року за № 99/43505Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.01.2025 № 100 «Провнесення зміни у додаток 9 до наказу Міністерства освіти і науки Українивід 26 вересня 2005 року № 557», зареєстровано в Міністерстві юстиції України31.01.2025 за № 168/43574Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.01.2025 № 101 «Прозатвердження Переліку документів для погодження проєкту рішення засновникапро реорганізацію/ліквідацію спеціального дитячого садка або дошкільногопідрозділу (спеціальних груп) спеціального закладу загальної середньої освіти»,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2025 рокуза № 195/43601Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.02.2025 №249 «Прозатвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців додержавних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти»,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 березня 2025 рокуза № 477/4388325Наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2025 № 407 «Прозатвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньоїсистеми забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти»Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.03.2025 № 474 «Прозатвердження Положення про асистента дитини з особливими освітнімипотребами в закладі дошкільної освіти», зареєстровано в Міністерстві юстиціїУкраїни 03 квітня 2025 року за № 519/43925Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.05.2025 №711 «Прозатвердження Примірної інструкції з діловодства у закладах дошкільної освіти»Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.05.2025 № 746 «Прозатвердження Положення про мережеву форму здобуття дошкільної освіти»,зареєстровано в Міністерстві юстиції України26 червня 2025 рокуза № 990/44396Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.05.2025 № 747 «Прозатвердження Положення про очну (денну) форму здобуття дошкільної освіти»,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2025 рокуза № 991/44397Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.05.2025 № 786 «Прозатвердження Положення про сімейну (домашню) форму здобуття дошкільноїосвіти», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2025 року за№ 998/44404Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 червня 2025 року № 795«Про втрату чинності наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня2015 року № 446», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 червня2025 року за № 961/44367Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'яУкраїни від 04 червня 2025 року № 809/922 «Про втрату чинності наказуМіністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від27 березня 2006 року № 240/165», зареєстровано в Міністерстві юстиції України17 червня 2025 року за № 927/44333Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.06.2025 № 844 «Прозатвердження Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти»,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2025 рокуза № 994/44400Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.06.2025 № 895 «Прозатвердження Положення про форму здобуття дошкільної освіти —педагогічний патронаж», зареєстровано в Міністерстві юстиції України27 червня 2025 року за № 995/44401Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.06.2025 № 926 «Прозатвердження Положення про дистанційну форму здобуття дошкільної освіти»,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2025 рокуза № 996/4440226Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2016 № 234 «Прозатвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 року за № 563/28693Роз'яснювальні листи Міністерства освіти і науки України:від 08.01.2025 № 1/416-25 «Про робочий час та педагогічне навантаженняпрацівників закладів дошкільної освіти»;від 31.01.2025 № 1/1984-25 «Щодо змін до штатних розписів закладівдошкільної освіти»;від 19.02.2025 № 1/3116-25 «Щодо оплати праці педагогічних працівниківзакладів дошкільної освіти»;від 21.05.25 № 1/10474-25 «Щодо деяких питань оплати праці педагогічнихпрацівників закладів дошкільної освіти»;від 19.05.2025 № 1/10348-25 «Щодо тривалості щорічної основної відпусткипедагогічних працівників закладів дошкільної освіти у 2025 році»;від 30.05.2025 № 1/11275-25 «Щодо постанови КМУ від 27.05.2025 № 611»;від 08.08.2025 № 1/16607-25 «Щодо змін в оплаті праці керівника закладудошкільної освіти, у якому 1-2 групи»від 18.08.2025 № 1/17201-25 «Щодо організації дошкільної освіти дітей зособливими освітніми потребами"

Методична робота в сучасному дошкільному закладі - це цілісна система взаємопов'язаних заходів, яка ґрунтується на досягненнях психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду і спрямована на підвищення фахової майстерності педагогів, на розвиток творчого потенціалу кожного педагога, педагогічного колективу з метою підвищення ефективності освітнього процесу.

Головний напрямок методичної роботи - допомагати педагогам постійно оволодівати новими, ефективними формами і методами роботи з дошкільниками, забезпечувати умови для розвитку творчості педагогів, підвищувати їхню професійну майстерність та компетентність.

Пріоритетними напрямками вихователя-методиста в роботі з педагогами є використання та впровадження активних форм методичної роботи в системі післядипломної педагогічної освіти; інноваційних технологій, нових форми діяльності дошкільного закладу в умовах модернізації дошкільної освіти; використання інформаційно-комп'ютерних технологій в практиці роботи дошкільного закладу.

Проте у кожного вихователя свій професійний портрет, свій темп удосконалення педагогічної майстерності, свій тип виконання отриманого завдання, неповторний, власний рівень педагогічної майстерності, особисте педагогічне кредо.

Тож при плануванні методичної роботи обов'язково враховується аналіз і самоаналіз роботи вихователів з розвитку дітей дошкільного віку, результати діагностичного анкетування та професійні запити кожного вихователя; характер труднощів, з якими педагоги можуть зіткнутися при виконанні тих чи інших заходів.

З урахуванням вимог сьогодення, шляхами підвищення ефективності роботи педагогічного колективу є:

Забезпечення психолого-методичного супроводу педагогічного процесу.

Впровадження інноваційних технологій.

Створення умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікованої педагогічної праці.

Прагнення колективу до створення позитивного іміджу закладу.

Ефективне використання інформаційних, фінансових і людських ресурсів.

Ефективне використання методів педагогічного стимулювання.

Розроблення планів діяльності закладу.

Забезпечення ефективної взаємодії з родинами та громадськістю.

Надається перевага тим формам методичної роботи, яка стимулює професійну творчість педагогів, а саме:

Огляди - конкурси

Педагогічні виставки

Виставки - презентації

Креативні виставки

Панорами методичних заходів

Творчі звіти педагогів

Майстер - класи

Випуск педагогічних порадників для батьків

Створення мультимедійних презентацій

Враховуючи, що ключовим моментом в модернізації дошкільної освіти на сучасному етапі, є рівень професійної компетентності педагога, то методична робота в дошкільному закладі спрямована на саморозвиток, самоосвіту, професійне вдосконалення педагогів.

В більшості випадків методична робота здійснюється зі формованими особистостями, які з будь-якими нововведеннями повинні переосмислити свою професійну діяльність та визначитись з напрямками її зміни. Така робота над собою, не залежно від віку і стажу роботи, в першу чергу, потребує виходу за рамки професійної діяльності і повинна бути спрямована на розвиток та на вдосконалення професії.

Які б форми методичної роботи не використовувалися в закладі, головними дієвими особами в колективі є діти, наші вихованці. Адже саме для них, наших улюблених малюків, педагогічний колектив підвищує власний професіоналізм, створює відповідні умови для їх всебічного розвитку.

Отже, головним у методичній роботі закладу є постійна робота над професійною та особистісною зрілістю педагогів закладу.

Бо як к говорять класики:

«Талант створювати не можна, але можна створювати культуру тобто ґрунт, на якому ростуть і процвітають таланти»                                                                      (Генріх Нейгауз) 

Окремими розділами виділено: нормативні документи, документація вихователя-методиста; матеріали атестації працівників; співпраця зі школою, родиною, матеріали перспективного педагогічного досвіду.

Для реалізації одної з основних функцій роботи методичного кабінету - забезпечення комплексного творчого процесу, під час якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників, оволодіння ними ефективними формами і методами роботи з дітьми, створено каталоги: дитячої художньої літератури, методичної літератури, дидактичних ігор, періодичних видань, книгу обліку іграшок та посібників, книгу отримання та видачі посібників, окремо створено картотеку демонстраційних картин.

У методичному кабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів, музичного керівника. Це інформації, доповіді, підготовлені вихователями для виступів на педрадах, зразки планування, проведення тематичних днів, тижнів та декадників, методичні рекомендації, матеріали діагностичного обстеження рівнів засвоєння дітьми програми для здійснення індивідуально та диференційованого підходу до кожного вихованця, конспекти занять, сценарії свят, кращі дитячі роботи.У методичному кабінеті регулярно організуються тематичні виставки, матеріали яких ефективно використовуються педагогами під час навчально-виховного процесу.

Нормативно-правова база в умовах воєнного стану в Україні 

1. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

2. Лист МОН № 1/3370-22 від 06. 03. 2022 «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання».

3. Лист МОН № 1/3454-22 від 15. 03. 2022 «Про перенесення атестації педагогічних працівниківу 2022 році».

4. Лист МОН №1/3475-22 від 17. 03. 2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»

5. Лист МОН №1/3593-22 від 22. 03. 2022 «Про здійснення публічних закупівель та обслуговування в органах Казначейства в умовах воєнного стану».

6. Лист МОН №1/3556-22 від 19. 03. 2022 «Закладам освіти, установам, які вимушені змінити місце розташування у зв'язку з проведенням в місцях їх розташування бойових дій або тимчасовою окупацією території України, необхідно перейти на обслуговування до органів казначейства за новою адресоюрозташування».

7. Лист МОН№1/3737-22 від29. 03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».

8. Лист МОН №1/9-766 від 12. 12. 2019 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками» 

Етапи розробки Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Англійський письменник Редьярд Кіплінг писав: «Освіта - найбільше із земних благ, якщо вона найвищої якості. В іншому разі вона абсолютно марна». Дійсно, якість освіти визначає якість життя людини й суспільства.І саме на нас, керівників закладів освіти, педагогів покладена висока відповідальність за якість життя майбутніх поколінь.

Пропоную вам познайомитись з досвідом створення Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності в санаторному ДНЗ №11 «Зірочка», яке націлює наш колектив на практичні кроки у напрямку розбудови власної внутрішньої системи та описує механізми її функціонування.

Першим кроком у процесі розробки інноваційного документу було створення робочої групита включення до її складу адміністрації закладу, представників педагогічного і батьківського колективів, практичних психологів консультативного центру.

Наша команда опинилася перед принципово новими викликами, які потребували відповідних знань, внутрішньої готовності особис­тості, уміння адекватно оцінювати ситуацію і діяти. Перші труднощі, з якими ми стикнулись - відсутність чітких рекомендацій для закладів дошкільної освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, так як вимоги визначені лише в Законі України «Про освіту». Ми зрозуміли, що заклад має право вибору власних траєкторій (шляхів) успішного розвитку.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту» ми передбачили такі складові Положення, за якими здійснюватиметься процес безперервного вдосконалення якості освітньої діяльності у нашому закладі (ви їх можете бачити на слайді):

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, педагогічної та управлінської діяльності;
• необхідні ресурси для організації освітнього процесу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;
• створення в закладі інклюзивного освітнього середовища

Ми дійшли до висновку, що запропоновані законом складові ВСЯО фактично утворюють чотири ключові напрями змін в освіті:

1. Освітнє середовище.

2. Вивчення рівня досягнень здобувачів освіти.

3. Педагогічна діяльність.

4. Управління закладом.

Розпочалася продуктивна діяльність нашої команди щодо пошуку, вивчення і узагальнення успішних практик. Так з публікацій у пресі, інтернетних видань було опрацьовано особливості систем дошкільної освіти в різних країнах,

спираючись на досвід колег, ми розпочали вибудовувати свої механізми щодо підвищення якості дошкільної освіти, як того потребує сучасність.

На наступному етапі нами проведено оцінку реальної ситуації за методикою SWOT - аналізу, заснованого на визначенні сильних і слабких сторін самого закладу, а також можливостей і загроз при визначенні майбутніх завдань.

Результати SWOT- аналізу дали нам змогу сформулювати бачення майбутнього в розвитку закладу: забезпечення якісного освітнього процесу у безпечному середовищі з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку вихованців для досягнення компетентностей, передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Потім перейшли розробки структури документу.

У І розділі «Загальні положення» визначили основні законодавчі та нормативні акти, організаційні та розпорядчі документи, на підставі яких розроблений стратегічний документ, мету, основні поняття та складові, що застосовуються (згідно із Законом України «Про освіту»), механізм функціонування системи забезпечення якості освіти ДНЗ №11.

У ІІ розділі Положення окреслилистратегічні цілі та завдання системи освіти з урахуванням специфіки діяльності закладу.

Так основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі є:

Стратегічна ціль 1. Розбудова комфортного здоров'язбережувального освітнього простору.

Стратегічна ціль 2. Досягнення здобувачами освіти компетентностей, передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Стратегічна ціль 3. Підвищення якості надання освітніх послуг.

Стратегічна ціль 4. Ефективне управління закладом.

На основі сучасних підходів до стратегічного планування та розвитку, обґрунтували принципивнутрішньої системи забезпечення якості:

• організація освітнього процесу на засадах дитиноцентризму;
• спрямованості на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти;
• відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• автономії дошкільного навчального закладу;
• системного підходу;
• демократизації в освітній діяльності;
• здійснення обгрунтованого моніторингу якості дошкільної освіти;
• цілісності та єдності усіх освітніх впливів на розвиток, виховання, навчання і оздоровлення дітей;
• готовності суб'єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
• відкритості та прозорості інформації

Розробили процедури та заходи забезпечення якості освіти, що враховують вище зазначені напрями:

Освітнє середовище:

• забезпечення безпечних умов;
• створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
• формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Досягнення здобувачів освіти:

• систематичне відстеження та коригування результатів засвоєння програмового матеріалу;
• спрямованість системи обстеження на оцінювання рівня сформованості базових якостей особистості та життєвої компетентності

Педагогічна діяльність:

• ефективність плануванняпедпрацівниками своєї діяльності,
• використання сучасних освітніх підходів, технологій;
• підвищення рівня професійної компетентності та майстерності;
• налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти;
• створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності

Управлінські процеси

• наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педпрацівників;
• прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

Передбачили систему контролю за реалізацією процедур:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;
• моніторинг якості дошкільної освіти

Вказали методи збору інформації, критерії, очікувані результати.

У ІІІ розділі Положення сконструювали систему забезпечення академічної доброчесності відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», зокрема, механізми, здатні розкрити її найпоширеніші прояви.

В IV розділі визначили критерії вивчення динаміки досягнень здобувачів освіти, оцінювання рівня педагогічної діяльності працівників та управлінських процесів.

В V,VI, VII розділах проведено аналіз стану:

- ресурсів для організації освітнього процесу;

• інформаційної системи для ефективного управління закладом;
• створення умов для дітей з особливими освітніми потребами

Розроблене Положення було винесено на обговорення педагогічної ради закладу, схвалено на її засіданні та затверджено керівником. Документ оприлюднено на сайті закладу з метою формування іміджу та виконання необхідної умови прозорості.

Створення ВСЯО дуже об'ємна, складна та відповідальна робота, яка потребує розміркованих, зважених дій, у подальшому змін та удосконалення для досягнення максимальної відповідності стандартам. На разі, фактично виконано підготовчий етап створення самої системи. Чекаємо на рекомендації для дошкільної освіти, відповідно до яких будемо коригувати свої дії, сподіваємось, що сьогоднішній семінар націлить нас на правильні рішення.

Отже, якість освіти повинна відповідати вимогам швидкоплинного часу, як і передбачив 100 років тому Кіплінг: «Освіта - найбільше із земних благ, якщо вона найвищої якості»

Спортивні розваги для розвитку й забави

(методичні рекомендації)

Організація активного відпочинку дошкільнят з фізичним навантаженням передбачає створення умов для їхнього фізичного розвитку в невимушеній ігровій діяльності, закріплення вмінь і навичок, набутих у повсякденні та на заняттях. Одним з ефективних шляхів реалізації цього завдання є проведення спортивних розваг.

Фізкультурні розваги дуже подобаються дошкільнятам насамперед тому, що об'єднують їх спільними переживаннями, дарують відчуття перемог. А головне - спортивні розваги допомагають формувати бажання бути сильними, спритними, витривалими, займатися спортом. Спільна діяльність, долання труднощів зміцнюють дитячий колектив, пробуджують почуття відповідальності.

Активний рухливий відпочинок - запорука здоров'я і доброго настрою дітей, їхнього постійного інтересу до фізичних вправ, уміння застосовувати набуті рухові навички в різних умовах.

З дітьми кожної вікової групи спортивні розваги організовують систематично двічі на місяць у приміщенні (спортивній залі) або на спортивному майданчику в другу половину дня. Планує і проводить їх інструктор з фізкультури за допомогою вихователя групи, музичного керівника, методиста, батьків.

Для молодших дошкільнят тривалість розваги не має перевищувати

20 хв., для старших - 35 - 40 хв.

Проведення спортивної розваги передбачає музичний супровід, що забезпечує позитивну емоційну атмосферу.

Варто пам'ятати, що головна мета спортивних розваг - створити у дітей радісний настрій, викликати позитивні емоції, вдосконалити їхні рухові вміння і навички у невимушеній ігровій обстановці. Тому під час їх проведення діти мають поводитися вільно, невимушено, емоційно розкуто, виявляти творчість у руховій діяльності.

Спортивні розваги проводяться тільки на базі набутих дітьми рухових умінь і навичок, з використанням спортивного та ігрового інвентарю й обладнання.

Під час спортивних розваг доцільно використовувати знайомі дітям правила, спортивні і рухливі ігри, народні рухливі ігри, пристосовуючи їх до певного сюжету. При цьому не слід обмежувати зміст розваги віршами, текстами, піснями. Важливо залишити місце для дитячої творчості і гри. Адже головне - забезпечити умови для активного відпочинку малюків, що є основою закріплення вміння послуговуватись набутим досвідом у різних умовах, формування у них життєвої компетентності.

На початку розваги доцільно зробити розминку у вигляді або рухливої гри (таночок «Веселих каченят»), або комплексу загальнорозвиваючих вправ зі спортивними атрибутами (м'ячами, обручами, стрічками).

Безпека дітей під час війни

Сьогоднішня ситуація в країні є дуже стресовою для дітей: постійні сирени, вибухи, знервовані дорослі, військові зі зброєю і, навіть, втрата батьків та рідних. Багато дітей під впливом таких умов мають емоційні зриви, починають істерики, не завжди усвідомлюють свою поведінку.

Безперечно, що в умовах надзвичайних ситуацій внаслідок ведення бойових дій дорослим хочеться знати як це впливає на дітей. Але слід пам'ятати, що не можна тиснути на дитину, змушуючи її розповідати в деталях, як вона себе почуває.

Водночас дуже важливо в доступній формі пояснити дитині, що таке війна і як себе слід убезпечувати. Зокрема, необхідно «відпрацювати» поведінку під час воєнних дій: пояснити необхідність миттєвого виконання ваших команд; скласти разом з дитиною «тривожну валізку», пояснити їй, що де знаходиться і для чого потрібне; якщо дитина залишається вдома сама, навчити її алгоритму дій під час повітряної тривоги.

Не слід забувати й про ризик замінувань, причому не лише в зонах безпосередніх бойових дій чи на окупованих територіях. Тому дитину необхідно проінформувати, як поводити себе на вулиці, якщо вона побачила іграшку, невідомий предмет або незвичну річ.

Сучасні діти мають доступ до різноманітних ґаджетів та мережі інтернет, тому зловмисники користуються їх віковою наївністю. Відповідно, слід попередити юних користувачів про те, що не можна ділитись ні з ким особистою інформацією (про місце проживання, чи сама вдома і т. і.); надсилати на прохання фото техніки чи об'єктів; переходити за пропонованими посиланнями; приєднуватися до груп чи квестів у соцмережах тощо.

Бережімо своїх дітей, адже вони - майбутнє української нації! 

Національно-патріотичне виховання дітей

Національно-патріотичне виховання дітей - це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім'ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Патріотичне виховання - складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози - пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об'єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему

таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України,

державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв'язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і

традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи

громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Консультація «Як розказати дитині про війну»

Говорити з малечею про війну, не уникати питань про смерть, військових та захист батьківщини, не нехтувати допомогою фахівців - такими є поради психологів батькам, які потрапили до зони бойових дій або знаходяться поблизу

За останніми підрахунками півмільйона дітей в Україні бачили наслідки воєнних дій. І це лише на Донбасі. Не краща ситуація і в інших регіонах. Батьки скаржаться на те, що діти задають «незручні питання про війну». Малечу цікавить чому по телевізору показують танки, зростає кількість загиблих, хто такі терористи, що таке АТО?

Звичайно, найперша порада психологів - обмежити доступ дитини до «небажаної інформації». Мова йде не лише про телебачення чи Інтернет. «Будь-які обговорення війни, кількості вбитих чи полонених має відбуватись «за зачиненими дверима». Також не варто вживати слова «війна», «смерть», «кров»"

Виникає питання чи варто взагалі говорити з дитиною на подібні теми. Психологи наголошують - говорити потрібно обов'язково, але краще самим розмову не починати. Якщо дитина задає питання, у жодному випадку не можна їх лишати без відповіді. Не отримавши пояснення про те, що турбує, дитина може дофантазувати, зробити хибні висновки з почутого на вулиці.

Головним для дитини є відчуття спокою та безпеки. Дітям, особливо у зоні бойових дій, потрібно наголошувати, що всі негаразди тимчасові. Розмова має бути спокійною, без підвищення голосу чи різких висловлювань. Для дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку найбільш зрозуміла форма - ігрова. Можна використати іграшки, книги або просто розповісти казку про те, як «посварились» дві країни і тепер мають «виправляти власні помилки».

І ще одне - за будь-яких обставин не можна розділяти людей на «наших» і «не наших», навіть пояснюючи від кого тато захищає батьківщину. Розділення дітлахів «на табори» - неминуче. Вони копіюють поведінку дорослих і звертатимуть увагу на мовні ознаки або на те, у військових чи сепаратистів хочуть грати діти у дворі. Необдумані відповіді можуть призвести до замкненості та ізоляції дитини серед однолітків.

«Аби згадки про війну не викликали паніку, депресію чи неадекватні дії, треба не просто розповісти дитині про бойові дії або куди заховатись під час обстрілу. Краще акцентувати увагу на речах, які викликають позитив». З дитиною можна написати лист чи намалювати картинку військовим, взяти участь у будь-якій акції на підтримку солдатів.

Проте, є випадки, коли говорити з дітьми мають уже фахівці. Існують кілька таких «тривожних дзвіночків», на які мають звертати увагу дорослі. Найпоширеніші з них - порушення сну, спалахи агресії або пасивність та замкненість. Також слід задуматись, якщо дитина з острахом вдивляється в темряву або часто плаче без причини. Звичайно, наявність однієї або двох ознак не має вказувати на те, що у дитини посттравматичний синдром або невроз, але звернення до фахівці зайвим не буде.

Проте, найцінніше, що можуть зробити батьки, за словами психологів, це донести до свідомості дитини, що мир краще за будь-яку війну.

Вплив художнього слова на розвиток мовлення дітей дошкільного віку

Розвиток мовлення дошкільників та їх мовленнєва активізація на різних етапах навчання - одна з найсуттєвіших проблем дошкільної педагогіки. Ранній дитячий вік є сприятливим періодом для розвитку мовлення, оскільки саме в цей час оволодіння мовою є найефективнішим, але рівень розвитку навичок мовлення не відповідає існуючим вимогам.

У зв'язку з цим зростає роль сучасних методів та підходів, спрямованих на пошук шляхів оптимізації процесу розвитку мовлення дітей, особливо в перші роки життя. Особливістю розвитку мовлення дітей раннього віку є спільна діяльність дорослого та дитини, яка впливає на його мовленнєву активність.

Одним із напрямів роботи є залучення дітей до художньо-мовленнєвої діяльності через збагачення предметної та ігрової діяльності, наповнення їх художнім змістом.

Така художньо-предметна діяльність, збагачена художнім словом, є значущим чинником розвитку активного мовлення дітей раннього віку.

Працюючи з дітьми раннього віку та розмірковуючи над питанням покращення їх мовленнєвої активності, я дійшла висновку, що художнє слово, драматизації, сюжетом яких служать добре відомі казки, оповідання та театралізовані вистави є могутнім засобом активізації мовлення дітей. Саме тому темою мого педагогічного досвіду було обрано «Вплив художнього слова на розвиток мовлення дітей раннього дошкільного віку».

Використання художнього слова та його роль в розвитку мовлення дітей раннього віку.

Найважливішими джерелами розвитку та активізації дитячого мовлення є художня література, усна народна творчість та драматизація художних творів.

Робота з різними жанрами художньої літератури, різними видами театрів, як частини художньо-мовленнєвої діяльності дітей раннього віку, - це специфічний вид діяльності, пов'язаний зі сприйманням, розумінням і відтворенням дітьми змісту художніх творів у різних видах ігор і театралізованих дійств, що супроводжується образним мовленням.

Для маленької людини художня література, книга, театр є потужним засобом емоційного та мовленнєвого розвитку.

Розглядаючи вираз мого обличчя, коли я читаю книгу та ілюстрації, дитина намагається наслідувати вираз мого обличчя, копіює вираз обличчя персонажів літературних творів. Слухаючи літературні твори, дитина вчиться радіти, співчувати та сумувати. Отже, вона не тільки знайомиться з різними емоційними станами людини, а й тренується відчувати та передавати свої почуття в драматизаціях та ігровій діяльності. Тому твори, які я обираю для слухання в своїй групі, підбираю з яскравою та виразною мовою, пропоную дітям слухати такі твори, за змістом яких будую гру, опираючись на потреби та інтерес дітей (наприклад, гра за твором Д.Чередниченко «Хитрий Няв»), розігрую знайомі та авторські казки («Ріпка», «Рукавичка», «Теремок», «Курочка Ряба на новий лад», «Пиріг для матусі» та ін). Саме з цього починається сприймання будь-якого художнього твору дітьми раннього віку. Сприймати та розуміти зміст твору дитині допомагають ілюстрації. Тому під час роботи з твором я добираю насичені, яскраві ілюстрації, які повинні супроводжувати в цьому віці кожне речення.

Важливим для сприймання художніх творів дітьми раннього віку є створення відповідних умов, правильна організація та наповнення розвивального середовища. В групі оформлено «Куточок книги». У відповідності з віковими особливості він наповнений сюжетними та предметними малюнками, книжками-саморобками. Сам куточок розташований у світлому місці подалі від дверей. Також я організувала куточок театралізованої діяльності, в якому зібрано різні види театрів, костюми для інсценувань, різноманітні наголовники, декорації та реквізит.

Методи та прийоми ознайомлення дітей раннього віку з художніми творами

Методи та прийоми ознайомлення дітей раннього віку з творами літератури різноманітні, кожен з них виконує свою функцію. Їх раціональне та логічне використання забезпечує повноцінний мовленнєвий, емоційний, інтелектуальний, пізнавальний, літературний розвиток дитини та впливає на ефективне сприймання художніх творів. Сприймання змісту складається з таких процесів: слухання, уявлення, усвідомлення та розуміння, які вже починають формуватися в ранньому віці. Дитина раннього віку тільки починає опановувати мовлення, тому їй до вподоби твори, в яких іноді називаються або перераховуються предмети, називається дія («Білченя» Д.Чередниченко).

Але сприймання художніх творів в ранньому віці має певні труднощі, які пов'язані з обмеженим життєвим досвідом і перевагою наочно-образного мислення, пам'яті, а також з тим, що зв'язне мовлення тільки починає розвиватися в цьому віці. Подоланню труднощів сприйняття та ефективності розуміння тексту сприяє цілеспрямована, систематична робота, а також вибір методів та прийомів ознайомлення дошкільників із творами художньої літератури.

Наскільки дитина повно засвоїть зміст літературного твору залежить від застосованої педагогом системи методів та прийомів мовленнєвого розвитку засобами художнього слова.

Читання і розповідання вихователем - основний шлях ознайомлення дітей з художньою літературою. Варто зауважити, що читання по книзі і розповідання напам'ять практикується у всіх вікових групах. Проте, дітям раннього віку потрібно частіше розповідати їх близько до тексту і читати напам'ять.

Протягом року я знайомлю малюків з народними та авторськими казками вітчизняних та зарубіжних авторів.

Короткі казки розповідаю два рази підряд, забезпечуючи активність дітей під час слухання шляхом виконання імітаційних рухів, використання наочних посібників, поєднання розповіді з показом фігурок настільного театру, інсценування при допомозі фланелеграфа. Під час другого розповідання згадую зміст казки, плануючи паралельно завдання, які дозволяють змінити положення, виконати рухові вправи (пострибати як жабка, показати як витягували ріпку і т.д.). Саме в цій частині заняття згадуються (відтворюються) уривки, найцінніші в плані збагачення мовлення («Жабка в рукавичку..» /стрибнула/, «А ведмідь в рукавичку... /вліз/). Такі заняття вважаю доцільним закінчувати самостійною грою дітей з фігурками настільного театру, розглядом ілюстрацій.

Показ ілюстрацій під час роботи з художнім словом є дієвим методом у роботі з дітьми раннього віку. Книжки для малят завжди ілюстровані. Чим менші діти, тим більше місця відводиться ілюстраціям. Прийоми показу ілюстрацій залежать від характеру твору, його змісту і форми. Книжки-картинки, які не мають цілісного сюжетного змісту (А.Барто «Іграшки»), або ілюстрації з пояснюючим текстом розглядаються в процесі читання, бо цього вимагає текст («Було собі курчатко. Воно було маленьке. Ось таке» /показ картинки/). При читанні або розповіданні казок, у яких ілюстровано тільки окремі епізоди, ілюстрації показують після читання або розповідання, щоб не порушувати цілісного сприймання літературного тексту. При повторному читанні або розповіданні ілюстрації показують у ході читання з метою активізації дітей.

Повторне читання програмових творів є обов'язковим в групах раннього віку. Неодноразово протягом року я повертаюсь до вже пройденого матеріалу: на заняттях, під час режимних моментів, самостійної діяльності на прогулянці і т.д. Повторюючи казку, не завжди розповідаю її повністю. Частіше згадую окремі уривки, які забуваються, або найбільш цікаві в плані збагачення мовлення. Я починаю розповідати сама, а продовжую разом з дітьми. Тут обов'язкові завдання спрямовані на виховання інтонаційної виразності мови («Давайте допоможемо діду та бабі внучку покликати», - говорить вихователь. «Внучко йди ріпку тягнути!» - звуть діти /хорове, індивідуальне висловлювання/).

При повторенні казок я вчу дітей елементам драматизації, адже така діяльність приносить малюкам багато радості і, як наслідок, призводить до значного покращення їх мовлення.

Варто відмітити те, що в списку програмових творів для дітей раннього віку багато пісеньок, віршів, потішок, закличок. І це зрозуміло, адже всі вони відповідають потребі дітей цього віку в грі. У ранньому віці спеціальних занять із вивчення віршів напам'ять з дітьми не проводиться. Я привчаю дітей до віршованої мови, супроводячи відповідними віршами ігри дітей, режимні моменти («Водичка, водичка, умий моє личко», - кажу я, коли ми йдемо умиватися). Приказки, потішки, забавлянки добре сприймаються дітьми раннього віку, тому я використовую їх, щоб забезпечити «супровід живим словом» весь процес життєдіяльності дітей раннього віку. Внаслідок такої роботи на кінець року діти будуть знати і охоче читатимуть багато віршів, забавлянок, потішок.

Поряд з традиційними методами ознайомлення дітей з художніми творами я використовую інноваційні підходи та оптимальні шляхи у розвитку активного мовлення дітей раннього віку: мнемотехніку, проектну технологію, метод пісочної терапії, LEGO-технологію, медіазасоби тощо. Використання нових методів та прийомів ознайомлення з художним твором зумовило виникнення інноваційних вправ і завдань, що можна проводити за змістом віршів, оповідань, казок.

Метод наочного моделювання використовую при розучуванні віршів («Кульбаба» Н.Забіли, «Їжаки» Т.Коломієць тощо), з метою покращення розуміння дітьми змісту художнього твору та його запам'ятовування.

Метод проєктів надає можливість дітям експериментувати та синтезувати свої знання у спільній роботі. Під час роботи над розробленим мною проектом «Курочка Ряба» діти експериментальним шляхом встановили, якої форми яєчко, наскільки міцна в нього шкарлупка, що може статися, якщо бути необачним і використали свої знання та отриманий досвід під час образотворчої діяльності. Слід зазначити, що в групі раннього віку можливо проводити лише тільки короткотривалі проєкти.

Із кожним роком використання медіаосвіти, як одної з інноваційних складових освітнього процесу, стає все актуальнішим. В роботі з дітьми своєї групи я використовую магнітофон, телевізор та проектор як засоби підвищення емоційного враження та зацікавленості дітей на занятті, розвитку сенсорних аналізаторів. Ефектними виходять сюрпризні моменти заняття: відеолист або відеозвернення від казкового героя тощо.

Діти раннього віку люблять переглядати мультфільми. Сюжети мультфільмів я підбираю та використовую для дітей цього віку за змістом невеличких казок та оповідань, які стимулюють активне мовлення дітей та являються частиною ігрової діяльності під час заняття. Одним із засобів медіаосвіти у роботі з дошкільниками є мультимедійні презентації, що допомагає дитині, яка тільки починає опановувати мовлення, засвоювати нові слова й водночас з цим сприяє розширенню її досвіду, формуванню перших понять та уявлень про світ речей. При розробці презентації я обов'язково враховую вікові особливості малят. Наприклад, готуючи презентацію для занять з сенсорного розвитку «Як Маша до ведмедів в гості ходила», я обрала цікаві картинки з добре відомої казки «Три ведмедя», підібрала прості питання (Хто великий? Хто маленький? На який стільчик сів тато-ведмідь? Чому? тощо)

Одним з ефективних методів у художній літературі є метод пісочної терапії, який я використовую у роботі над художнім твором з малятами. Завдяки цьому методу дитина будує казкові елементи у мініатюрі з піску і невеличких фігурок, називає персонажів казок, віршиків, коментує свої дії.

Завдяки LEGO-технологіям мої малюки мають можливість викладати елементи художніх творів, що прослухали (І покотився Колобок далі.. А по якій доріжці він покотився? Давайте викладемо її з цеглинок). Також за допомогою цеглинок діти викладають героїв казок і відтворюють їх дії («Ріпка» та інші).

Застосування тих чи інших методів залежить від віку дітей, жанру літературного твору та особливостей мовленнєвого розвитку.

Маленька дитина, яка ще не вміє читати, без допомоги дорослого не може опанувати світ художньої літератури, насолодитися красою слова, зрозуміти моральний бік літературних творів. Твори художньої літератури розширюють кругозір дитини. Оповідання та вірші про дітей вчать малят взаємодіяти у колективі однолітків, ділитися іграшками, не ображати новачків. Одним зі значень читання художньої літератури, можна вважати емоційні враження, які запам'ятовуються та складають досвід дитини.

Художня література та художні засоби є потужними засобами розвитку фонематичного слуху та правильної звуковимови, збагачення словника дитини, розвитку зв'язного та контекстного мовлення.

Усвідомлюючи зміст, дитина знайомиться із загальнолюдськими чеснотами - добротою, працьовитістю, правдивістю, чесністю, чемністю тощо, вчиться емоційно реагувати на різноманітні життєві ситуації та вчинки персонажів. Дитина хоче бути схожою на улюблених художніх літературних персонажів, протидіяти злу, приходити на допомогу, приносити користь, захищати та оберігати слабких - так формується її характер.

Художня література сприяє пізнавальному та художньо-естетичному розвитку дитини. Під впливом художнього слова дитина засвоює норми культури поведінки, відбувається національне виховання, урізноманітнюється ігрова діяльність. Книга впливає на розвиток почуття гумору, вчить працьовитості й бережливого ставлення до книги і довкілля.

Художня література й дитяча книжка сприяють зближенню батьків і дітей, виступають засобом родинного виховання й формування культури сімейного дозвілля.

Отже, завдяки художній літературі та дитячій книзі відбувається розвиток усіх психічних процесів дитини - пам'яті, мислення, уваги, уяви, фантазії та спостережливості; формується мовлення, розширюється кругозір, відбувається пізнавальний розвиток; здійснюється залучення до загальнолюдських і духовних цінностей, відбувається соціалізація дитини.