Методична робота

Нормативно-правове і навчально-методичне 

забезпечення освітнього процесу

Нормативно-правове забезпечення

Освітня діяльність в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно законодавчих актів:

• Конституції України ( прийнятої на п'ятій сесії Верховної ради України від 28 червня 1996 року);
• Конвенції про права дитини ( редакція від 20.11.2014);
• Закону України «Про освіту» ( від 05.09.2017 № 2145-VІІІ,із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законами України( за редакцією від 23.04.2021);
• Закону України «Про охорону дитинства» ( від 26 .04. 2001 року № 2402-ІІІ із внесеними змінами і доповненнями, передбаченими пунктами 1 та 4 розділу 1 Закону України від 03.02.2005 року № 2414-ІV);
• Закону України «Про дошкільну освіту» ( від 11.07.2001 №2128-ІІІ із змінами, внесеними згідно із Законами України ( за редакцією від 01.01.2021));
• Положення про заклад дошкільної освіти ( Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305 із змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів від 27.01.2021 №86 (за редакцією від 23.04.2021);
• Базового компоненту дошкільної освіти ( наказ МОН України №33 від 12.01.2021).

Наказів, інструктивно-методичних листів, методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України:

- Методичні рекомендації до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) 2021 рік (наказ МОН №1/9- 148 від 16.03.2021);

- Про перелік навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2021/2022 навчальному році. (Лист МОН України №1/9- від 2021);

- Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році. Інструктивно-методичні рекомендації ( Лист МОН України №1/9);

- Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Державної служби якості освіти України №01-11/71 від 30.11.2020);

- Щодо організації роботи закладів дошкільної освіти під час карантину (Лист МОН України №1/9-219 від 23.04.2020);

- Організація медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури в закладах дошкільної освіти. Інструктивно-методичні рекомендації (Лист МОН України №1/9-765 від 12.12.2019);

- Щодо освітніх програм у закладах дошкільної освіти (Лист МОН №1/9-750 від 09.12.2019);

- Про застосування державної мови в освітньому процесі ( лист МОН України №1/9-581 від 17.09.2019);

- Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників ( Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №800);

- Організація роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти. Інструктивно-методичні рекомендації (Лист МОН України №1/11- 1491 від 14.02.2019);

- Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти. Інструктивно-методичні рекомендації ( Лист МОН України №1/9- 249 від 19.04.2018);

- Примірне положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти (наказ МОН України №1/9 від 18.04.2018);

- Примірний перелік ігрового на навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти. (наказ МОН України № 1633 від 19.12.2017);

- Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців (Лист МОН України від 11.10.2017 №1/9-546);

- Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами (Лист МОН України від 20.10.2016 №1/9-561);

- Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. (Лист МОН України від 02.09.2016 №1/9-454);

- Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах. (Лист МОН України 02.09.2016 №1/9-456);

- Про організацію національно-патріотичного виховання в ДНЗ (додаток до листа МОН України від 25.06.2016 №1/9-396);

- Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів

(наказ МОЗ України № 234 від 24.03.2016);

- Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину в ДНЗ різних типів та форм власності.(Наказ МОН України від 20.04.2015 №446);

- Щодо вирішення окремих питань діяльності керівників гуртків дошкільних навчальних закладів. ( Рекомендації МОН України від 18.09. 2014 №1/9-473);

- Примірна інструкція з діловодства у дошкільних навчальних закладах.(Наказ МОН молоді спорту від 01.10.2012 р. №1059);

- Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період (Інструктивно-методичні рекомендації МОН молоді спорту від 28.05.2012 №1/9-413);

- Організація роботи в дошкільних навчальних закладах в літній період (Інструктивно-методичні рекомендації МОН молоді спорту №1/9-198 від16.03.2012);

- Наказів Департаменту освіти та гуманітарної політики ЧМР;

- Статуту закладу дошкільної освіти.

Методичні рекомендації про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти 

у 2023/2024 навчальному році!

 З урахуванням реалій сьогодення та дії правового режиму воєнного стану, питання щодо створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти (далі - ЗДО) залишаються пріоритетними і в 2022/2023 навчальному році. Окрім того, особлива увага приділяється роботі з батьками й налагодженню тісної комунікації між усіма учасниками освітнього процесу та формуванню соціальногромадянської компетентності дітей дошкільного віку. Питання підготовки ЗДО до початку 2022/2023 навчального року, створення безпечних умов перебування в них дітей і працівників з урахуванням збройної агресії Російської Федерації (далі - РФ) - одні з ключових і перебувають на особливому контролі Уряду. Організація освітнього процесу в ЗДО всіх типів та форм власності здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Положення про ЗДО, Санітарного регламенту ЗДО. Питання організаційних аспектів діяльності ЗДО в умовах воєнного стану регулюються Законом України № 2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також зазначені в листах Міністерства освіти і науки України (далі - МОН) від 02.04.2022 №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні», від 17.03.2022 № 1/3475-22 «Про зарахування до ЗДО дітей із числа внутрішньо переміщених осіб», від 22.06.2022 № 1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників». Звертаємо увагу, що організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти у 2022/2023 н. р. слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021) (далі - Стандарт) та враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти». Через ведення активних бойових дій на території України та у зв'язку з постійною міграцією населення, зокрема сімей з дітьми, рекомендуємо 1 здійснювати першочергове зарахування дітей із числа внутрішньопереміщених осіб (далі - ВПО) до ЗДО. В умовах воєнного стану дуже важливою є партнерська взаємодія між закладом освіти та місцевими органами управління освітою та органами виконавчої влади, представниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Національної поліції. Вона дає змогу досягти позитивних результатів у швидкому вирішенні найактуальніших питань. Доцільно, щоб при цьому всі сторони партнерства усвідомлювали свою відповідальність за результати співпраці. Важливо дотримуватись виконання наказу МОН від 27.05.2014 № 648 «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України» і не вимагати від керівників закладів створення зайвих документів (приміром, локального документа стратегічного розвитку закладу, розроблення та проведення моніторингу щодо оцінювання рівня розвитку дітей відповідно до вимог Стандарту тощо). 

Щодо створення безпечних умов організації освітнього процесу. 

В умовах воєнного стану зазнала змін і організація роботи ЗДО. Попри жорстокий збройний наступ РФ ЗДО продовжують надавати дітям освітні послуги. Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації у кожному населеному пункті. Рішення про відновлення діяльності та режим роботи ЗДО ухвалюють місцеві органи влади та військові адміністрації, які призначають комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації освітнього процесу у новому навчальному році та створення безпечних умов для всіх його учасників. МОН розроблено та направлено до керівників обласних, Київської міської державних адміністрацій, закладів вищої та фахової передвищої освіти «Інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності». Нагадаємо, МОН підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/2023 навчального року та рекомендації першочергових кроків із підготовки до нього. ЗДО, які відновлюють діяльність у звичному режимі, мають ретельно підготуватися до роботи з дітьми. З метою створення безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу ЗДО пропонуємо запровадити різнотривалий режим роботи ЗДО (від 2 до 12 годин). Необхідно вжити, відповідні заходи з посилення безпеки, а саме: 2 - обов'язкова перевірка закладів освіти та прилеглих до них територій на наявність вибухонебезпечних предметів; - перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей з порушеннями зору та слуху (за потреби); - перевірка наявності у кожному закладі освіти планів евакуації та обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу (із запасами води та їжі, спальних місць, засобами захисту, аптечкою тощо); - проведення тренувань з учасниками освітнього процесу відповідно до алгоритму дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації; - проведення з працівниками закладу занять за темами: збереження життя та здоров'я в умовах війни та надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги; - інформування батьків про створення безпечних умов для організації освітнього процесу. З метою створення безпечних умов перебування у закладах освіти всіх учасників освітнього процесу під час воєнного стану Державною службою України з надзвичайних ситуацій розроблено рекомендації щодо організації укриття в об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту закладів освіти (лист ДСНС України від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»). Зазначені рекомендації підготовлено з урахуванням вимог законодавства та досвіду організації захисту населення в умовах відбиття збройної агресії РФ. Освітнє середовище, в якому перебувають дошкільники в нових соціальних умовах воєнного стану, має бути не лише безпечним, а й інформативним, цікавим, змістовним, стимулювати когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий розвиток дітей. Облаштування внутрішнього простору приміщень укриттів має бути комфортним, містити все необхідне обладнання для організації освітнього процесу. Рекомендуємо облаштувати в укриттях різні ігрові осередки (куточок творчості, читання, тощо). З метою залучення дітей до різних видів діяльності педагогічному колективу необхідно заздалегідь спланувати змістовий контент роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності. Доцільно використовувати технічні засоби навчання, дидактичні, настільно-друковані ігри, різні види театрів, шашки, шахи, залучати дітей до малювання та поробок з паперу, природного матеріалу тощо. З метою мінімізації та запобігання виникненню посттравматичного синдрому рекомендуємо під час перебування дітей в укриттях здійснювати їх психологічний супровід. 

 Щодо психологічного супроводу всіх учасників освітнього процесу. 

Сьогодні, в умовах війни, педагогу необхідно володіти елементарними навичками подолання тривожності, нападів панічної атаки, вміти переспрямувати увагу конкретної дитини, або дітей на позитивні явища, зацікавити їх, знайти способи піднесення їхнього настрою, знати елементарні способи розслаблення дитини у стані нервового напруження. На допомогу педагогічним працівникам ЗДО у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендуємо Пам'ятку для керівників закладів освіти. Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому у стані стресу. У цьому контексті радимо переглянути Цикл вебінарів за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та громадською організацією «ЛаСтрада-Україна» Рекомендуємо працівникам ЗДО пройти безоплатний курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій». 

Щодо формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку. 

Звертаємо особливу увагу, що одним із провідних напрямів діяльності ЗДО у 2022/2023 н. р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку. Важливо консолідувати зусилля педагогів і батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм; сприяє формуванню у дітей позитивного образу своєї країни, утверджує активні позиції громадянина своєї країни, виховує ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його історії, традицій, культури. Зміст сучасного патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності, реальності сприйняття соціального сучасного життя - входження в яке є неодмінною умовою соціалізації дитини, життєвого досвіду, що стає надбанням особистості та актуалізує стан постійної готовності до безпеки, милосердя та практики підтримки життя, що, в цілому, характеризує гуманістично орієнтовану поведінку дитини. Звертаємо увагу, що у роботі ЗДО педагоги мають право обирати програми, рекомендовані МОН, згідно з переліком навчальної літератури. За результатами онлайн-опитування щодо програмно-методичного забезпечення ЗДО, проведеного з 07.07.2022 до 14.07.2022 серед 2506 4 респондентів з числа педагогічних працівників ЗДО, було встановлено наступне. 77 % респондентів зазначили, що для якісної організації освітнього процесу варто використовувати одну комплексну та кілька парціальних програм. Водночас, 21,5 % зауважили, що достатньо однієї комплексної програми, а 1,5 % висловили власну думку. Під час вибору програми практики найчастіше звертають увагу на наявність методичного забезпечення (77,8 % респондентів) та зміст програми (57,4 %). За висновками респондентів сучасне методичне забезпечення має враховувати особливості Стандарту і потреби держави та суспільства, а також будуватися за принципами наступності й перспективності. Враховуючи зазначене вище, рекомендуємо адміністрації ЗДО систематично інформувати педагогічних працівників про чинні програми (комплексні та парціальні) та враховувати їхню думку під час організації освітнього процесу. Для більш детального ознайомлення з програмами радимо переглянути вебінари про чинні комплексні програми та долучитися до участі у Всеукраїнському онлайн-марафоні «Реалізація змісту Державного стандарту дошкільної освіти в парціальних програмах». 

Щодо організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку. 

Враховуючи результати основного етапу польового дослідження оцінки якості освітнього процесу в ЗДО за методикою ECERS-3, для якісного та дієвого планування роботи радимо проаналізувати освітню діяльність закладу з урахуванням чинників, які забезпечують якість освітнього процесу; виокремлюють її сильні сторони, що відповідають сучасним світовим тенденціям; висвітлюють слабкі сторони та ризики; визначають ресурсний потенціал і перспективи подальшого розвитку. Важливий показник якості освітнього процесу в ЗДО - створення сучасного універсального дизайну, що робить його доступним, безпечним, розвивальним, орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. У цьому аспекті пріоритетності набувають варіативні моделі організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм, послуг, предметно-ігрового обладнання. Вагоме значення має дизайн оточуючого середовища. Тому вкрай важливо, щоб у вікових групах було достатньо простору для організації різних видів діяльності та вільної гри. Однією з умов, що впливає на забезпечення якості освіти, є зонування групового простору на гамірні та тихі зони, облаштування в ньому осередків за інтересами. Одним із складників освітнього процесу ЗДО є візуальне оформлення простору, пов'язане зі світлинами дітей, їхніми мистецькими роботами, 5 матеріалами, що відповідають тематиці дня/тижня, індивідуальним інтересам тощо. Застосування пропонованих матеріалів сприятиме формуванню в дітей мотивації до вивчення теми дня/тижня, збагаченню їхнього словника, закріпленню знань та умінь, отриманих під час активностей, розвитку дитячої творчості. Практичну значущість мають розробки педагогів щодо облаштування «Стіни, що говорять», локації «Диво-рученята», де представлені роботи дітей за темами: «Коло друзів», «Родина» тощо. Беззаперечно важливою складовою є мовлення дітей для розвитку їх пізнавальних процесів, свідомості, формування загальної картини світу, здатності до регуляції поведінки й діяльності. Світова практика для оцінки мовлення та грамотності дошкільнят визначає наступні параметри: допомога дітям у розширенні словника, заохочення дітей до мовлення, використання персоналом книжок у роботі з дітьми, заохочення дітей до користування книжками та знайомство з друкованим текстом. Водночас наголошуємо, що зазначені параметри, які пов'язані з книжкою, є більш продуктивними для очікуваних результатів мовленнєвого розвитку, оскільки вони безпосередньо виступають умовою для пізнавальної, дослідницької діяльності, розвитку самодіяльних сюжетно-рольових та театралізованих ігор дітей. Окрім того, зміна акценту з питань оволодіння грамотою як процесу читання та письма на процес заохочення дітей до користування книгами знімає невиправдані вимоги батьків до вихователів щодо навчання дітей грамоти і спрямовує це завдання у початкову школу, тим самим демонструючи врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку та зберігаючи потенціал психологічних ресурсів для більш відповідних віку завдань. Водночас має місце проведення просвітницької роботи з налаштування педагогічних працівників на самоосвіту і саморозвиток з метою покращення якості освітнього процесу через вдосконалення особистого мовленнєвого розвитку, опанування сучасних технологій використання книжки та опрацювання літературного твору в освітньому процесі, через додаткове навчання педагогів особливостей мовленнєвої роботи з дітьми, особливо з тими, які мають особливі освітні потреби. Окрім того, радимо враховувати вітчизняну практику класифікації різних видів діяльності, притаманних періоду дошкільного дитинства. Це - рухова, ігрова, комунікативна, мовленнєва, здоров'язбережувальна, мистецько-творча (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, спів, танці, гра на музичних інструментах), пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова діяльність. Дана практика організації видів діяльності враховує вікові особливості дітей та демонструє освітні завдання, формує системні професійні знання педагогів щодо підтримки та розвитку в дитини творчих, самостійних, якісно нових характеристик. 

 Гра - провідна діяльність дітей дошкільного віку. Саме під час гри малюки швидко у доступній формі оволодівають знаннями та уявленнями про оточуючий світ, вчаться використовувати їх на практиці і проявляють свою самостійність. Ігрова компетентність - це здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі. В основу сучасної класифікації ігор, розробленої вітчизняними дидактами, покладено такий критерій, як ступінь активності та свободи дитини в організації ігрової діяльності. Перша група ігор: самодіяльні вільні ігри (ігри-експериментування, сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані). Друга група: ігри, що організовані за ініціативою дорослих з метою навчання (сюжетно-дидактичні, дидактичні (словесні, з іграшками, настільно-друковані), рухливі, конструктивно-будівельні) або з метою організації дозвілля (інтелектуальні, карнавальні, обрядові, драматизації, хороводи, ігри-естафети). Педагогічним працівникам необхідно створити умови для повноцінної участі дитини в усіх видах ігор (як самостійних, так і ініційованих дорослим), що забезпечує «запуск» механізмів вільної самодіяльної творчої гри, під час якої розквітає самостійність, ініціативність, креативність, свобода вибору та життєві цінності дитини. Під час проведення творчої гри дорослому слід розмовляти з дітьми, долучатися до гри через другорядні ролі, не беручи при цьому на себе провідну роль, обговорювати ролі, заохочувати до нових сюжетних ліній, спираючись на нещодавно отримані враження від екскурсій, знайомства з людьми різних професій тощо. Рекомендуємо поступово вводити у рольові ігри елементи друкованих текстів, цифри, що є надзвичайно значущим для опанування дітьми елементарних математичних залежностей і відношень: в обговоренні цінників у меню, при вході в кафе або купівлі продуктів у супермаркеті, вимірюванні відрізу тканини кравцем для пошиття лялькового одягу. Доцільно інтегрувати ігрову діяльність з усіма іншими видами, зокрема, дослідницькою. Радимо мотивувати дітей під час вільної гри або групових занять самостійно користуватися допоміжними матеріалами. Окрім того, рекомендуємо здійснювати позитивну взаємодію з дітьми під час вільної гри, що передбачає відсутність надмірної ініціативи, опіки (не грати за дітей, не створювати замість них ігровий простір), бути готовим не лише прийняти дітей у свою діяльність, а й відгукнутися на їхню ігрову пропозицію, створювати безпечний процес партнерства, 7 підтримки інтересів та ігрових дій, давати своєчасні репліки і питання, які допомагають дітям зорієнтуватися та направити свої дії. Більшість часу впровадження освітнього процесу має відбуватись індивідуалізовано і полягати у забезпеченні вихователем індивідуальної зони творчого розвитку дитини, що дозволяє їй на кожному етапі створювати освітню продукцію, спираючись на свої індивідуальні якості та здібності. Під час періодів вільної гри дітям необхідно забезпечувати вільний доступ до великої кількості матеріалів, іграшок та обладнання, яке вони можуть використовувати на власний розсуд. Також необхідно більше уваги приділяти впродовж дня індивідуальним формам взаємодії дітей, стимулювати та мотивувати спілкування дітей одне з одним, допомагати висловлюватися та коментувати свою діяльність, розвивати розумові навички та ініціативи. Отже, характеристика різних видів діяльності дітей дошкільного віку, які традиційні для українського дошкілля та відображені у вимогах Стандарту, є продуктивними з доведеною ефективністю. Вони спрямовані на досягнення освітніх результатів (компетентностей) з урахуванням вікових особливостей дошкільників, забезпечують неперервність здобуття освіти впродовж життя та реалізують принцип наступності між дошкільною освітою та Новою українською школою. Усі рекомендації і висновки з питань проведення навчальнопізнавальної діяльності зводяться до інтеграції різних видів діяльності та зміни форм організації дітей у малих підгрупах та індивідуально. Педагог залишається центральною фігурою, що забезпечує якість освіти в дошкільному закладі. Професійна підготовка педагогічних працівників до роботи з дітьми дошкільного віку передбачає не тільки формування відповідних знань, а, головне, формування особистісних якостей, які демонструють пластичність і мобільність професійних дій, здатність до збільшення різних варіантів запитань, які забезпечують активність дітей. Важливо формувати у педагогів ЗДО нові навички та цінності, які стосуватимуться переходу від фронтальних форм роботи педагогічних працівників з дітьми до можливості вільного вибору дітьми видів діяльності, залучення спеціалістів до діяльності дітей в осередках групи чи на прогулянкових майданчиках для спокійного і невимушеного плину дитячого життя. Це спрямовує зусилля педагогічних працівників на формування відповідних професійних компетентностей, які затверджено у професійних стандартах, та визначають вимоги щодо підвищення рівня підготовки фахівців для освітнього сектору «Дошкільна освіта» в закладах вищої освіти з підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників через збагачення досвіду організації різних видів навчально-пізнавальної діяльності з дітьми в малих групах та індивідуально. Вони демонструють сформованість у педагогів особистісної мобільності, оперативності, в креативності у виборі форм та методів роботи залежно від ситуативних освітніх завдань. 

Щодо реалізації освітнього процесу в ЗДО з використанням дистанційної форми здобуття освіти.

В умовах сьогодення організація освітнього процесу повинна відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форми роботи. У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі слід звернути особливу увагу на такі аспекти: - організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки; - забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету; - організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу; - систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку. Бажано використовувати синхронне і асинхронне навчання. Синхронне навчання - це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне - коли вихователь записує відеозаняття або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми. Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із дитиною . В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми. Особливу увагу треба звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі - діти з ООП). Рекомендуємо здійснити перехід від прямої моделі надання освітніх послуг до тренерську: вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою тощо. Педагог безпосередньо не має контакту з дитиною з ООП, але через батьків може продовжити її розвиток та освіту. 

Рекомендуємо використовувати у роботі матеріали, розміщенні на сайті МОН: 

- рубрику «Сучасне дошклілля під крилами захисту»;

 - платформу розвитку дошкільнят «НУМО»;

 - поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

 - поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»; 

 - інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;

 - хрестоматію для дітей дошкільного віку «Моя країна

 - Україна» з національно-патріотичного виховання. 

Щодо організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 

В умовах воєнного стану значна кількість дітей з ООП була тимчасово переміщена до інших регіонів України. Наразі в жодному куточку України внаслідок збройної агресії РФ діти з ООП не почуваються в безпеці через відсутність належних умов для здобуття освіти. Також, збільшилося навантаження на батьків і заклади, які частково виконують функцію прихистку для внутрішньо переміщених осіб. З метою забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України було внесено низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Листом МОН від 15.06.2022 № 1/6435-

 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» надано роз'яснення про зазначені вище зміни, з урахуванням яких має здійснюватися організація освіти дітей з ООП у новому навчальному році. Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, у період воєнного стану викладено у Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період. Однак, зважаючи на значну кількість звернень, що надходять до Міністерства освіти і науки України, необхідно акцентувати увагу на окремих моментах. Зокрема, відповідно до пункту 2 Порядку організації діяльності інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 (далі - Порядок), на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) дитини з ООП та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивноресурсним центром (далі - ІРЦ), керівник ЗДО утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ. Рівні надання підтримки в освітньому процесі дітям з ООП в ЗДО, критерії їх визначення та умови їх забезпечення встановлюються відповідно до додатка 2 до Порядку. Рівні підтримки залежать від потреби дитини, а не від її порушення/ розладу/діагнозу. Звертаємо увагу, що визначення рівня підтримки фахівцями ІРЦ, зазначеного у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, здійснюється для всіх осіб, які проходять таку оцінку. 10 Водночас надання підтримки відповідно до визначеного рівня відбувається тільки тоді, коли особа з ООП здобуває освіту в інклюзивній групі закладу дошкільної освіти. Дітям дошкільного віку, у яких під час навчання в ЗДО виявлено труднощі (їх помітив вихователь, вони незначні і закладу вистачить власних зусиль для їх подолання), за рішенням закладу може надаватись підтримка першого рівня. Для цього, за письмовою заявою батьків або інших законних представників дитини, керівник закладу створює команду психолого-педагогічного супроводу, яка визначає обсяг такої підтримки. Якщо ж зусиль ЗДО буде недостатньо і дитині потрібна буде спеціальна допомога, заклад рекомендує батькам звернутись до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (пункт 6 Порядку). Також пунктом 6 Порядку передбачено, що на підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу, зафіксованого у протоколі про потребу підтримки першого рівня, складається індивідуальна програма розвитку. Вивчення наявних компетенцій у здобувачів дошкільної освіти, що реалізується на рівні закладу освіти, здійснюється командою психологопедагогічного супроводу та передбачає аналіз здатності особи навчатися, її поведінку в колективі, спостереження за психоемоційним станом дитини та проявами девіантної поведінки. Перший рівень підтримки - це перший крок до інклюзивного навчання. Діти, яким надається підтримка першого рівня не являються такими, що перебувають на інклюзивному навчанні (додаткове фінансування не передбачається, інклюзивна група не створюється). У випадках же з ІІ по V рівнів підтримки завжди створюється інклюзивна група і забезпечуються певні умови інклюзивного навчання. На допомогу фахівцям ІРЦ, керівникам та педагогічним працівникам ЗДО, МОН та Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні розроблено Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку (лист МОН від 08.06.22 № 4/1196-22), у яких прописано: - алгоритм визначення категорій освітніх труднощів у дітей з ООП раннього й дошкільного віку та порядок забезпечення їх підтримки в закладі дошкільної освіти; - маркери для визначення освітніх труднощів (рівнів) у дітей раннього віку (2-3 років) та дошкільного віку (3-6 років); - опитувальник для визначення І рівня підтримки здобувача дошкільної освіти; - діагностичний мінімум для визначення рівнів підтримки у дітей раннього віку (2-3 років) та дошкільного віку (3-6 років); 11 - картки досягнень дошкільників та інші матеріали, які стануть у нагоді не лише педагогічним працівникам, але й батькам. Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу дітей з ООП забезпечує асистент вихователя, посадові обов'язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства. Фінансування (відповідно до додатку 1 Порядку), починаючи з другого рівня, передбачає оплату послуг асистента вихователя. Звертаємо увагу на недопущення примусового звільнення асистентів вихователів, скорочення їх посад. Неприпустимим є здійснення тиску на батьків дітей з ООП та відмова в організації інклюзивного навчання, примушування їх змінити заклад освіти, форму чи вид здобуття освіти. Нагадуємо, що відповідно до пункту другого статті 55 Закону України «Про освіту» батьки (інші законні представники) дитини можуть обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти. Відповідно до пункту 9 Порядку за рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини ЗДО забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП. Допуск асистента дитини до ЗДО здійснюється відповідно до наказу МОН від 17.11.2021 № 1236 «Про затвердження Умов допуску асистента учня (дитини) до освітнього процесу для виконання його функцій та вимог до нього», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2022 року за №73/37409. Щодо зарахування дітей до спеціальної групи/закладу дошкільної освіти, то необхідно зазначити, що відповідно до пункту 32 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (далі - Положення про ІРЦ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545, у разі встановлення фахівцями ІРЦ наявності в особи особливих освітніх потреб висновок про комплексну оцінку розвитку особи є підставою для зарахування до спеціальних груп (з урахуванням особливостей розвитку особи). Звертаємо увагу, що під час організації освітнього процесу в спеціальній групі/закладі не враховуються рівні підтримки, передбачені для організації інклюзивного навчання. Окрім того, змінами до пункту 34 Положення про ІРЦ розширено перелік підстав для проведення повторної комплексної оцінки, зокрема: - за ініціативи батьків (інших законних представників) особи з особливими освітніми потребами; - за ініціативи особи, що подавала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з метою проведення моніторингу розвитку особи, але не частіше ніж раз на рік; 12 - рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами закладу освіти або фахівців інклюзивноресурсних центрів з метою проведення моніторингу розвитку особи (за згодою батьків). Положенням про ІРЦ передбачено розширення переліку осіб, які можуть подавати заяву до ІРЦ на проведення комплексної оцінки, в тому числі повторної, отримувати висновок про комплексну оцінку, звертатися та отримувати консультації фахівців ІРЦ, а саме додалися особи, які визначені частиною четвертою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Особливо вразливими до страшних подій, що відбуваються в Україні внаслідок збройної агресії РФ, є діти з порушеннями інтелектуального розвитку. Слід пам'ятати, що такі діти мають обмежені можливості пізнавальної діяльності, тому не можуть швидко та правильно реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища. Через це важливо надавати таким дітям необхідну підтримку та допомогу, враховуючи максимально їхні інтелектуальні можливості, щоб мінімізувати у них наслідки психологічної травми. На сайті Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розміщено пам'ятки рекомендаційного характеру для підтримки та екстреної допомоги дітям з ООП, які містять певний алгоритм дій при стресі чи інших нервово-психічних розладах у дітей.

 Щодо атестації педагогічних кадрів.

 Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» (далі - Закон), педагогічний працівник закладу дошкільної освіти - особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов'язки. Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі - Типове положення), передбачає можливість присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які не мають відповідної педагогічної освіти, але мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра. Зокрема, така можливість визначена пунктами 3.26 та 4.10 Типового положення, при цьому, обов'язковою умовою має бути наявність у педагогічного працівника іншої повної вищої освіти та проходження курсів підвищення кваліфікації на посаді, яку займає працівник. 13 Зважаючи на зміни у Законі, якими скасовано обов'язкову відповідну педагогічну освіту для педагогічних працівників ЗДО, вихователь, який має вищу освіту зі ступенем спеціаліст, магістр, може атестуватися із встановленням кваліфікаційних категорій. Пунктом 4.7 Типового положення передбачено, що присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно, крім випадків, зазначених у пункті 4.8. Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти, й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років; «спеціаліст першої категорії» - не менше п'яти років; «спеціаліст вищої категорії» - не менше восьми років. Критерієм для присвоєння кваліфікаційних категорій є відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3-4.6 Типового положення. Відповідно до пунктів 5.3-5.4 Типового положення педагогічне звання «старший вихователь» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам. Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд. Згідно з пунктом 1.9. Типового положення педагог має право на проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії, що може проводитися не раніш, як через два роки після присвоєння попередньої (наприклад, педагог пройшов атестацію у 2021 році, то писати заяву повинен до 10 жовтня 2022 з атестацією у березні - квітні 2023 року). Відповідно до пункту 3.27 Типового положення за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації. Керівник закладу має право прийняти на посаду вихователя ЗДО працівника з вищою педагогічною освітою та зберегти йому присвоєну раніше кваліфікаційну категорію (тарифний розряд). 

 Звертаємо увагу, що адміністрація ЗДО повинна бути зацікавлена у підвищенні фахової майстерності педагогічних працівників та їх успішному проходженню атестації. Застерігаємо щодо неправомірних дій керівників закладів про вимогу здобуття педагогом другої вищої педагогічної освіти (відповідної) та вчинення перешкод для підвищення кваліфікаційної категорії та присвоєння педагогічного звання. 

Щодо діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників. 

Основним завданням діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників (далі - ЦПРПП) є передусім сприяння професійному розвитку, психологічна підтримка й консультування педагогічних працівників. Рекомендуємо ЦПРПП систематично здійснювати інформаційну та роз'яснювальну роботу, надавати консультаційну допомогу, підтримку щодо планування й розроблення траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників, надавати їм організаційно-методичні послуги у питаннях впровадження провідних технологій в освітній процес, розроблення документів ЗДО, використання інноваційних підходів у просвітницькій діяльності. Розв'язати найскладніші питання, з якими стикаються педагоги дошкілля, можна завдяки об'єднанню педагогічних працівників для навчання, обміну досвідом і колегіального вибудовування траєкторії професійних дій.

 Щодо організації роботи з батьками. 

Налагодження комунікації з усіма учасниками освітнього процесу одне з пріоритетних завдань закладу під час дії правового режиму воєнного стану. Враховуючи вікові особливості дітей дошкільного віку, ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу є партнерська взаємодія між батьками та педагогічним колективом. ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу, створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати і поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти. Оскільки форма організації освітнього процесу у ЗДО залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація має здійснюватися з урахуванням локації дітей (удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої або внутрішньої міграції, у закладі дошкільної освіти, з батьками, 15 вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, як-от: - інформування сімей, що евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання; - надання інформації щодо можливості використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу; - сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій, - організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.); - психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, під час перетину кордону тощо). Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма задіяними в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для виконання кожного конкретного завдання канали комунікації. У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі, а саме: - розміщення на сайті ЗДО рекомендацій для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку; - створення спільнот із батьками, вихователями, психологами, тощо в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsAppта з використанням електронних платформ Zoom, GoogleMeet, GoogleClassroom, Microsoft Teams з метою надання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг тощо. 

Щодо особливостей організації харчування в ЗДО. 

Організація харчування у ЗДО здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (із змінами) з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремих показників якості харчових продуктів. Засновник та директор ЗДО можуть вибрати найефективнішу модель організації харчування: постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг), або приготування їжі власними силами закладу. У ЗДО кейтеринг застосовується в разі відсутності харчоблоку, а також, як виняток. 

 Організація кейтерингу допускається на час проведення ремонтних робіт (реконструкції, капітального ремонту тощо) харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці такого закладу. Дозволяється перебування дітей у ЗДО без організації харчування упродовж терміну до чотирьох годин. При цьому, радимо забезпечити кількаденний запас продуктів тривалого зберігання. Також необхідно подбати про запас продуктів для дітей з особливими дієтичними потребами. Рекомендований перелік: свіжі фрукти; сушені фрукти, ягоди; хлібці; борошняні кулінарні вироби, печиво з вмістом цукрів не більше 5 грамів на 100 грамів печива; пастеризовані соки; пастеризоване молоко; молоко безлактозне або рослинні напої; батончики: білкові, злакові, фруктові; чай. Кроки безпеки: не використовуйте продукти, у якості яких сумніваєтеся (пам'ятайте: за відсутності електропостачання продукти, що зберігаються за низьких температур у холодильнику, можуть стати небезпечними); зберігайте їжу в закритих контейнерах; тримайте в чистоті посуд для приготування та споживання їжі; не споживайте їжу, яка була забруднена, а також ту, що перебувала за кімнатної температури протягом двох годин або більше, має незвичний запах, колір або текстуру; використовуйте кип'ячену або бутильовану питну воду.

Методична робота в сучасному дошкільному закладі - це цілісна система взаємопов'язаних заходів, яка ґрунтується на досягненнях психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду і спрямована на підвищення фахової майстерності педагогів, на розвиток творчого потенціалу кожного педагога, педагогічного колективу з метою підвищення ефективності освітнього процесу.

Головний напрямок методичної роботи - допомагати педагогам постійно оволодівати новими, ефективними формами і методами роботи з дошкільниками, забезпечувати умови для розвитку творчості педагогів, підвищувати їхню професійну майстерність та компетентність.

Пріоритетними напрямками вихователя-методиста в роботі з педагогами є використання та впровадження активних форм методичної роботи в системі післядипломної педагогічної освіти; інноваційних технологій, нових форми діяльності дошкільного закладу в умовах модернізації дошкільної освіти; використання інформаційно-комп'ютерних технологій в практиці роботи дошкільного закладу.

Проте у кожного вихователя свій професійний портрет, свій темп удосконалення педагогічної майстерності, свій тип виконання отриманого завдання, неповторний, власний рівень педагогічної майстерності, особисте педагогічне кредо.

Тож при плануванні методичної роботи обов'язково враховується аналіз і самоаналіз роботи вихователів з розвитку дітей дошкільного віку, результати діагностичного анкетування та професійні запити кожного вихователя; характер труднощів, з якими педагоги можуть зіткнутися при виконанні тих чи інших заходів.

З урахуванням вимог сьогодення, шляхами підвищення ефективності роботи педагогічного колективу є:

Забезпечення психолого-методичного супроводу педагогічного процесу.

Впровадження інноваційних технологій.

Створення умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікованої педагогічної праці.

Прагнення колективу до створення позитивного іміджу закладу.

Ефективне використання інформаційних, фінансових і людських ресурсів.

Ефективне використання методів педагогічного стимулювання.

Розроблення планів діяльності закладу.

Забезпечення ефективної взаємодії з родинами та громадськістю.

Надається перевага тим формам методичної роботи, яка стимулює професійну творчість педагогів, а саме:

Огляди - конкурси

Педагогічні виставки

Виставки - презентації

Креативні виставки

Панорами методичних заходів

Творчі звіти педагогів

Майстер - класи

Випуск педагогічних порадників для батьків

Створення мультимедійних презентацій

Враховуючи, що ключовим моментом в модернізації дошкільної освіти на сучасному етапі, є рівень професійної компетентності педагога, то методична робота в дошкільному закладі спрямована на саморозвиток, самоосвіту, професійне вдосконалення педагогів.

В більшості випадків методична робота здійснюється зі формованими особистостями, які з будь-якими нововведеннями повинні переосмислити свою професійну діяльність та визначитись з напрямками її зміни. Така робота над собою, не залежно від віку і стажу роботи, в першу чергу, потребує виходу за рамки професійної діяльності і повинна бути спрямована на розвиток та на вдосконалення професії.

Які б форми методичної роботи не використовувалися в закладі, головними дієвими особами в колективі є діти, наші вихованці. Адже саме для них, наших улюблених малюків, педагогічний колектив підвищує власний професіоналізм, створює відповідні умови для їх всебічного розвитку.

Отже, головним у методичній роботі закладу є постійна робота над професійною та особистісною зрілістю педагогів закладу.

Бо як к говорять класики:

«Талант створювати не можна, але можна створювати культуру тобто ґрунт, на якому ростуть і процвітають таланти»                                                                      (Генріх Нейгауз) 

Окремими розділами виділено: нормативні документи, документація вихователя-методиста; матеріали атестації працівників; співпраця зі школою, родиною, матеріали перспективного педагогічного досвіду.

Для реалізації одної з основних функцій роботи методичного кабінету - забезпечення комплексного творчого процесу, під час якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників, оволодіння ними ефективними формами і методами роботи з дітьми, створено каталоги: дитячої художньої літератури, методичної літератури, дидактичних ігор, періодичних видань, книгу обліку іграшок та посібників, книгу отримання та видачі посібників, окремо створено картотеку демонстраційних картин.

У методичному кабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів, музичного керівника. Це інформації, доповіді, підготовлені вихователями для виступів на педрадах, зразки планування, проведення тематичних днів, тижнів та декадників, методичні рекомендації, матеріали діагностичного обстеження рівнів засвоєння дітьми програми для здійснення індивідуально та диференційованого підходу до кожного вихованця, конспекти занять, сценарії свят, кращі дитячі роботи.У методичному кабінеті регулярно організуються тематичні виставки, матеріали яких ефективно використовуються педагогами під час навчально-виховного процесу.

Нормативно-правова база в умовах воєнного стану в Україні 

1. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

2. Лист МОН № 1/3370-22 від 06. 03. 2022 «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання».

3. Лист МОН № 1/3454-22 від 15. 03. 2022 «Про перенесення атестації педагогічних працівниківу 2022 році».

4. Лист МОН №1/3475-22 від 17. 03. 2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»

5. Лист МОН №1/3593-22 від 22. 03. 2022 «Про здійснення публічних закупівель та обслуговування в органах Казначейства в умовах воєнного стану».

6. Лист МОН №1/3556-22 від 19. 03. 2022 «Закладам освіти, установам, які вимушені змінити місце розташування у зв'язку з проведенням в місцях їх розташування бойових дій або тимчасовою окупацією території України, необхідно перейти на обслуговування до органів казначейства за новою адресоюрозташування».

7. Лист МОН№1/3737-22 від29. 03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».

8. Лист МОН №1/9-766 від 12. 12. 2019 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками» 

Етапи розробки Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Англійський письменник Редьярд Кіплінг писав: «Освіта - найбільше із земних благ, якщо вона найвищої якості. В іншому разі вона абсолютно марна». Дійсно, якість освіти визначає якість життя людини й суспільства.І саме на нас, керівників закладів освіти, педагогів покладена висока відповідальність за якість життя майбутніх поколінь.

Пропоную вам познайомитись з досвідом створення Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності в санаторному ДНЗ №11 «Зірочка», яке націлює наш колектив на практичні кроки у напрямку розбудови власної внутрішньої системи та описує механізми її функціонування.

Першим кроком у процесі розробки інноваційного документу було створення робочої групита включення до її складу адміністрації закладу, представників педагогічного і батьківського колективів, практичних психологів консультативного центру.

Наша команда опинилася перед принципово новими викликами, які потребували відповідних знань, внутрішньої готовності особис­тості, уміння адекватно оцінювати ситуацію і діяти. Перші труднощі, з якими ми стикнулись - відсутність чітких рекомендацій для закладів дошкільної освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, так як вимоги визначені лише в Законі України «Про освіту». Ми зрозуміли, що заклад має право вибору власних траєкторій (шляхів) успішного розвитку.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту» ми передбачили такі складові Положення, за якими здійснюватиметься процес безперервного вдосконалення якості освітньої діяльності у нашому закладі (ви їх можете бачити на слайді):

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, педагогічної та управлінської діяльності;
• необхідні ресурси для організації освітнього процесу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;
• створення в закладі інклюзивного освітнього середовища

Ми дійшли до висновку, що запропоновані законом складові ВСЯО фактично утворюють чотири ключові напрями змін в освіті:

1. Освітнє середовище.

2. Вивчення рівня досягнень здобувачів освіти.

3. Педагогічна діяльність.

4. Управління закладом.

Розпочалася продуктивна діяльність нашої команди щодо пошуку, вивчення і узагальнення успішних практик. Так з публікацій у пресі, інтернетних видань було опрацьовано особливості систем дошкільної освіти в різних країнах,

спираючись на досвід колег, ми розпочали вибудовувати свої механізми щодо підвищення якості дошкільної освіти, як того потребує сучасність.

На наступному етапі нами проведено оцінку реальної ситуації за методикою SWOT - аналізу, заснованого на визначенні сильних і слабких сторін самого закладу, а також можливостей і загроз при визначенні майбутніх завдань.

Результати SWOT- аналізу дали нам змогу сформулювати бачення майбутнього в розвитку закладу: забезпечення якісного освітнього процесу у безпечному середовищі з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку вихованців для досягнення компетентностей, передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Потім перейшли розробки структури документу.

У І розділі «Загальні положення» визначили основні законодавчі та нормативні акти, організаційні та розпорядчі документи, на підставі яких розроблений стратегічний документ, мету, основні поняття та складові, що застосовуються (згідно із Законом України «Про освіту»), механізм функціонування системи забезпечення якості освіти ДНЗ №11.

У ІІ розділі Положення окреслилистратегічні цілі та завдання системи освіти з урахуванням специфіки діяльності закладу.

Так основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі є:

Стратегічна ціль 1. Розбудова комфортного здоров'язбережувального освітнього простору.

Стратегічна ціль 2. Досягнення здобувачами освіти компетентностей, передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Стратегічна ціль 3. Підвищення якості надання освітніх послуг.

Стратегічна ціль 4. Ефективне управління закладом.

На основі сучасних підходів до стратегічного планування та розвитку, обґрунтували принципивнутрішньої системи забезпечення якості:

• організація освітнього процесу на засадах дитиноцентризму;
• спрямованості на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти;
• відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• автономії дошкільного навчального закладу;
• системного підходу;
• демократизації в освітній діяльності;
• здійснення обгрунтованого моніторингу якості дошкільної освіти;
• цілісності та єдності усіх освітніх впливів на розвиток, виховання, навчання і оздоровлення дітей;
• готовності суб'єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
• відкритості та прозорості інформації

Розробили процедури та заходи забезпечення якості освіти, що враховують вище зазначені напрями:

Освітнє середовище:

• забезпечення безпечних умов;
• створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
• формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Досягнення здобувачів освіти:

• систематичне відстеження та коригування результатів засвоєння програмового матеріалу;
• спрямованість системи обстеження на оцінювання рівня сформованості базових якостей особистості та життєвої компетентності

Педагогічна діяльність:

• ефективність плануванняпедпрацівниками своєї діяльності,
• використання сучасних освітніх підходів, технологій;
• підвищення рівня професійної компетентності та майстерності;
• налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти;
• створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності

Управлінські процеси

• наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педпрацівників;
• прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

Передбачили систему контролю за реалізацією процедур:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;
• моніторинг якості дошкільної освіти

Вказали методи збору інформації, критерії, очікувані результати.

У ІІІ розділі Положення сконструювали систему забезпечення академічної доброчесності відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», зокрема, механізми, здатні розкрити її найпоширеніші прояви.

В IV розділі визначили критерії вивчення динаміки досягнень здобувачів освіти, оцінювання рівня педагогічної діяльності працівників та управлінських процесів.

В V,VI, VII розділах проведено аналіз стану:

- ресурсів для організації освітнього процесу;

• інформаційної системи для ефективного управління закладом;
• створення умов для дітей з особливими освітніми потребами

Розроблене Положення було винесено на обговорення педагогічної ради закладу, схвалено на її засіданні та затверджено керівником. Документ оприлюднено на сайті закладу з метою формування іміджу та виконання необхідної умови прозорості.

Створення ВСЯО дуже об'ємна, складна та відповідальна робота, яка потребує розміркованих, зважених дій, у подальшому змін та удосконалення для досягнення максимальної відповідності стандартам. На разі, фактично виконано підготовчий етап створення самої системи. Чекаємо на рекомендації для дошкільної освіти, відповідно до яких будемо коригувати свої дії, сподіваємось, що сьогоднішній семінар націлить нас на правильні рішення.

Отже, якість освіти повинна відповідати вимогам швидкоплинного часу, як і передбачив 100 років тому Кіплінг: «Освіта - найбільше із земних благ, якщо вона найвищої якості»

Спортивні розваги для розвитку й забави

(методичні рекомендації)

Організація активного відпочинку дошкільнят з фізичним навантаженням передбачає створення умов для їхнього фізичного розвитку в невимушеній ігровій діяльності, закріплення вмінь і навичок, набутих у повсякденні та на заняттях. Одним з ефективних шляхів реалізації цього завдання є проведення спортивних розваг.

Фізкультурні розваги дуже подобаються дошкільнятам насамперед тому, що об'єднують їх спільними переживаннями, дарують відчуття перемог. А головне - спортивні розваги допомагають формувати бажання бути сильними, спритними, витривалими, займатися спортом. Спільна діяльність, долання труднощів зміцнюють дитячий колектив, пробуджують почуття відповідальності.

Активний рухливий відпочинок - запорука здоров'я і доброго настрою дітей, їхнього постійного інтересу до фізичних вправ, уміння застосовувати набуті рухові навички в різних умовах.

З дітьми кожної вікової групи спортивні розваги організовують систематично двічі на місяць у приміщенні (спортивній залі) або на спортивному майданчику в другу половину дня. Планує і проводить їх інструктор з фізкультури за допомогою вихователя групи, музичного керівника, методиста, батьків.

Для молодших дошкільнят тривалість розваги не має перевищувати

20 хв., для старших - 35 - 40 хв.

Проведення спортивної розваги передбачає музичний супровід, що забезпечує позитивну емоційну атмосферу.

Варто пам'ятати, що головна мета спортивних розваг - створити у дітей радісний настрій, викликати позитивні емоції, вдосконалити їхні рухові вміння і навички у невимушеній ігровій обстановці. Тому під час їх проведення діти мають поводитися вільно, невимушено, емоційно розкуто, виявляти творчість у руховій діяльності.

Спортивні розваги проводяться тільки на базі набутих дітьми рухових умінь і навичок, з використанням спортивного та ігрового інвентарю й обладнання.

Під час спортивних розваг доцільно використовувати знайомі дітям правила, спортивні і рухливі ігри, народні рухливі ігри, пристосовуючи їх до певного сюжету. При цьому не слід обмежувати зміст розваги віршами, текстами, піснями. Важливо залишити місце для дитячої творчості і гри. Адже головне - забезпечити умови для активного відпочинку малюків, що є основою закріплення вміння послуговуватись набутим досвідом у різних умовах, формування у них життєвої компетентності.

На початку розваги доцільно зробити розминку у вигляді або рухливої гри (таночок «Веселих каченят»), або комплексу загальнорозвиваючих вправ зі спортивними атрибутами (м'ячами, обручами, стрічками).

Безпека дітей під час війни

Сьогоднішня ситуація в країні є дуже стресовою для дітей: постійні сирени, вибухи, знервовані дорослі, військові зі зброєю і, навіть, втрата батьків та рідних. Багато дітей під впливом таких умов мають емоційні зриви, починають істерики, не завжди усвідомлюють свою поведінку.

Безперечно, що в умовах надзвичайних ситуацій внаслідок ведення бойових дій дорослим хочеться знати як це впливає на дітей. Але слід пам'ятати, що не можна тиснути на дитину, змушуючи її розповідати в деталях, як вона себе почуває.

Водночас дуже важливо в доступній формі пояснити дитині, що таке війна і як себе слід убезпечувати. Зокрема, необхідно «відпрацювати» поведінку під час воєнних дій: пояснити необхідність миттєвого виконання ваших команд; скласти разом з дитиною «тривожну валізку», пояснити їй, що де знаходиться і для чого потрібне; якщо дитина залишається вдома сама, навчити її алгоритму дій під час повітряної тривоги.

Не слід забувати й про ризик замінувань, причому не лише в зонах безпосередніх бойових дій чи на окупованих територіях. Тому дитину необхідно проінформувати, як поводити себе на вулиці, якщо вона побачила іграшку, невідомий предмет або незвичну річ.

Сучасні діти мають доступ до різноманітних ґаджетів та мережі інтернет, тому зловмисники користуються їх віковою наївністю. Відповідно, слід попередити юних користувачів про те, що не можна ділитись ні з ким особистою інформацією (про місце проживання, чи сама вдома і т. і.); надсилати на прохання фото техніки чи об'єктів; переходити за пропонованими посиланнями; приєднуватися до груп чи квестів у соцмережах тощо.

Бережімо своїх дітей, адже вони - майбутнє української нації! 

Національно-патріотичне виховання дітей

Національно-патріотичне виховання дітей - це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім'ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Патріотичне виховання - складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози - пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об'єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему

таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України,

державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв'язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і

традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи

громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Консультація «Як розказати дитині про війну»

Говорити з малечею про війну, не уникати питань про смерть, військових та захист батьківщини, не нехтувати допомогою фахівців - такими є поради психологів батькам, які потрапили до зони бойових дій або знаходяться поблизу

За останніми підрахунками півмільйона дітей в Україні бачили наслідки воєнних дій. І це лише на Донбасі. Не краща ситуація і в інших регіонах. Батьки скаржаться на те, що діти задають «незручні питання про війну». Малечу цікавить чому по телевізору показують танки, зростає кількість загиблих, хто такі терористи, що таке АТО?

Звичайно, найперша порада психологів - обмежити доступ дитини до «небажаної інформації». Мова йде не лише про телебачення чи Інтернет. «Будь-які обговорення війни, кількості вбитих чи полонених має відбуватись «за зачиненими дверима». Також не варто вживати слова «війна», «смерть», «кров»"

Виникає питання чи варто взагалі говорити з дитиною на подібні теми. Психологи наголошують - говорити потрібно обов'язково, але краще самим розмову не починати. Якщо дитина задає питання, у жодному випадку не можна їх лишати без відповіді. Не отримавши пояснення про те, що турбує, дитина може дофантазувати, зробити хибні висновки з почутого на вулиці.

Головним для дитини є відчуття спокою та безпеки. Дітям, особливо у зоні бойових дій, потрібно наголошувати, що всі негаразди тимчасові. Розмова має бути спокійною, без підвищення голосу чи різких висловлювань. Для дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку найбільш зрозуміла форма - ігрова. Можна використати іграшки, книги або просто розповісти казку про те, як «посварились» дві країни і тепер мають «виправляти власні помилки».

І ще одне - за будь-яких обставин не можна розділяти людей на «наших» і «не наших», навіть пояснюючи від кого тато захищає батьківщину. Розділення дітлахів «на табори» - неминуче. Вони копіюють поведінку дорослих і звертатимуть увагу на мовні ознаки або на те, у військових чи сепаратистів хочуть грати діти у дворі. Необдумані відповіді можуть призвести до замкненості та ізоляції дитини серед однолітків.

«Аби згадки про війну не викликали паніку, депресію чи неадекватні дії, треба не просто розповісти дитині про бойові дії або куди заховатись під час обстрілу. Краще акцентувати увагу на речах, які викликають позитив». З дитиною можна написати лист чи намалювати картинку військовим, взяти участь у будь-якій акції на підтримку солдатів.

Проте, є випадки, коли говорити з дітьми мають уже фахівці. Існують кілька таких «тривожних дзвіночків», на які мають звертати увагу дорослі. Найпоширеніші з них - порушення сну, спалахи агресії або пасивність та замкненість. Також слід задуматись, якщо дитина з острахом вдивляється в темряву або часто плаче без причини. Звичайно, наявність однієї або двох ознак не має вказувати на те, що у дитини посттравматичний синдром або невроз, але звернення до фахівці зайвим не буде.

Проте, найцінніше, що можуть зробити батьки, за словами психологів, це донести до свідомості дитини, що мир краще за будь-яку війну.

Вплив художнього слова на розвиток мовлення дітей дошкільного віку

Розвиток мовлення дошкільників та їх мовленнєва активізація на різних етапах навчання - одна з найсуттєвіших проблем дошкільної педагогіки. Ранній дитячий вік є сприятливим періодом для розвитку мовлення, оскільки саме в цей час оволодіння мовою є найефективнішим, але рівень розвитку навичок мовлення не відповідає існуючим вимогам.

У зв'язку з цим зростає роль сучасних методів та підходів, спрямованих на пошук шляхів оптимізації процесу розвитку мовлення дітей, особливо в перші роки життя. Особливістю розвитку мовлення дітей раннього віку є спільна діяльність дорослого та дитини, яка впливає на його мовленнєву активність.

Одним із напрямів роботи є залучення дітей до художньо-мовленнєвої діяльності через збагачення предметної та ігрової діяльності, наповнення їх художнім змістом.

Така художньо-предметна діяльність, збагачена художнім словом, є значущим чинником розвитку активного мовлення дітей раннього віку.

Працюючи з дітьми раннього віку та розмірковуючи над питанням покращення їх мовленнєвої активності, я дійшла висновку, що художнє слово, драматизації, сюжетом яких служать добре відомі казки, оповідання та театралізовані вистави є могутнім засобом активізації мовлення дітей. Саме тому темою мого педагогічного досвіду було обрано «Вплив художнього слова на розвиток мовлення дітей раннього дошкільного віку».

Використання художнього слова та його роль в розвитку мовлення дітей раннього віку.

Найважливішими джерелами розвитку та активізації дитячого мовлення є художня література, усна народна творчість та драматизація художних творів.

Робота з різними жанрами художньої літератури, різними видами театрів, як частини художньо-мовленнєвої діяльності дітей раннього віку, - це специфічний вид діяльності, пов'язаний зі сприйманням, розумінням і відтворенням дітьми змісту художніх творів у різних видах ігор і театралізованих дійств, що супроводжується образним мовленням.

Для маленької людини художня література, книга, театр є потужним засобом емоційного та мовленнєвого розвитку.

Розглядаючи вираз мого обличчя, коли я читаю книгу та ілюстрації, дитина намагається наслідувати вираз мого обличчя, копіює вираз обличчя персонажів літературних творів. Слухаючи літературні твори, дитина вчиться радіти, співчувати та сумувати. Отже, вона не тільки знайомиться з різними емоційними станами людини, а й тренується відчувати та передавати свої почуття в драматизаціях та ігровій діяльності. Тому твори, які я обираю для слухання в своїй групі, підбираю з яскравою та виразною мовою, пропоную дітям слухати такі твори, за змістом яких будую гру, опираючись на потреби та інтерес дітей (наприклад, гра за твором Д.Чередниченко «Хитрий Няв»), розігрую знайомі та авторські казки («Ріпка», «Рукавичка», «Теремок», «Курочка Ряба на новий лад», «Пиріг для матусі» та ін). Саме з цього починається сприймання будь-якого художнього твору дітьми раннього віку. Сприймати та розуміти зміст твору дитині допомагають ілюстрації. Тому під час роботи з твором я добираю насичені, яскраві ілюстрації, які повинні супроводжувати в цьому віці кожне речення.

Важливим для сприймання художніх творів дітьми раннього віку є створення відповідних умов, правильна організація та наповнення розвивального середовища. В групі оформлено «Куточок книги». У відповідності з віковими особливості він наповнений сюжетними та предметними малюнками, книжками-саморобками. Сам куточок розташований у світлому місці подалі від дверей. Також я організувала куточок театралізованої діяльності, в якому зібрано різні види театрів, костюми для інсценувань, різноманітні наголовники, декорації та реквізит.

Методи та прийоми ознайомлення дітей раннього віку з художніми творами

Методи та прийоми ознайомлення дітей раннього віку з творами літератури різноманітні, кожен з них виконує свою функцію. Їх раціональне та логічне використання забезпечує повноцінний мовленнєвий, емоційний, інтелектуальний, пізнавальний, літературний розвиток дитини та впливає на ефективне сприймання художніх творів. Сприймання змісту складається з таких процесів: слухання, уявлення, усвідомлення та розуміння, які вже починають формуватися в ранньому віці. Дитина раннього віку тільки починає опановувати мовлення, тому їй до вподоби твори, в яких іноді називаються або перераховуються предмети, називається дія («Білченя» Д.Чередниченко).

Але сприймання художніх творів в ранньому віці має певні труднощі, які пов'язані з обмеженим життєвим досвідом і перевагою наочно-образного мислення, пам'яті, а також з тим, що зв'язне мовлення тільки починає розвиватися в цьому віці. Подоланню труднощів сприйняття та ефективності розуміння тексту сприяє цілеспрямована, систематична робота, а також вибір методів та прийомів ознайомлення дошкільників із творами художньої літератури.

Наскільки дитина повно засвоїть зміст літературного твору залежить від застосованої педагогом системи методів та прийомів мовленнєвого розвитку засобами художнього слова.

Читання і розповідання вихователем - основний шлях ознайомлення дітей з художньою літературою. Варто зауважити, що читання по книзі і розповідання напам'ять практикується у всіх вікових групах. Проте, дітям раннього віку потрібно частіше розповідати їх близько до тексту і читати напам'ять.

Протягом року я знайомлю малюків з народними та авторськими казками вітчизняних та зарубіжних авторів.

Короткі казки розповідаю два рази підряд, забезпечуючи активність дітей під час слухання шляхом виконання імітаційних рухів, використання наочних посібників, поєднання розповіді з показом фігурок настільного театру, інсценування при допомозі фланелеграфа. Під час другого розповідання згадую зміст казки, плануючи паралельно завдання, які дозволяють змінити положення, виконати рухові вправи (пострибати як жабка, показати як витягували ріпку і т.д.). Саме в цій частині заняття згадуються (відтворюються) уривки, найцінніші в плані збагачення мовлення («Жабка в рукавичку..» /стрибнула/, «А ведмідь в рукавичку... /вліз/). Такі заняття вважаю доцільним закінчувати самостійною грою дітей з фігурками настільного театру, розглядом ілюстрацій.

Показ ілюстрацій під час роботи з художнім словом є дієвим методом у роботі з дітьми раннього віку. Книжки для малят завжди ілюстровані. Чим менші діти, тим більше місця відводиться ілюстраціям. Прийоми показу ілюстрацій залежать від характеру твору, його змісту і форми. Книжки-картинки, які не мають цілісного сюжетного змісту (А.Барто «Іграшки»), або ілюстрації з пояснюючим текстом розглядаються в процесі читання, бо цього вимагає текст («Було собі курчатко. Воно було маленьке. Ось таке» /показ картинки/). При читанні або розповіданні казок, у яких ілюстровано тільки окремі епізоди, ілюстрації показують після читання або розповідання, щоб не порушувати цілісного сприймання літературного тексту. При повторному читанні або розповіданні ілюстрації показують у ході читання з метою активізації дітей.

Повторне читання програмових творів є обов'язковим в групах раннього віку. Неодноразово протягом року я повертаюсь до вже пройденого матеріалу: на заняттях, під час режимних моментів, самостійної діяльності на прогулянці і т.д. Повторюючи казку, не завжди розповідаю її повністю. Частіше згадую окремі уривки, які забуваються, або найбільш цікаві в плані збагачення мовлення. Я починаю розповідати сама, а продовжую разом з дітьми. Тут обов'язкові завдання спрямовані на виховання інтонаційної виразності мови («Давайте допоможемо діду та бабі внучку покликати», - говорить вихователь. «Внучко йди ріпку тягнути!» - звуть діти /хорове, індивідуальне висловлювання/).

При повторенні казок я вчу дітей елементам драматизації, адже така діяльність приносить малюкам багато радості і, як наслідок, призводить до значного покращення їх мовлення.

Варто відмітити те, що в списку програмових творів для дітей раннього віку багато пісеньок, віршів, потішок, закличок. І це зрозуміло, адже всі вони відповідають потребі дітей цього віку в грі. У ранньому віці спеціальних занять із вивчення віршів напам'ять з дітьми не проводиться. Я привчаю дітей до віршованої мови, супроводячи відповідними віршами ігри дітей, режимні моменти («Водичка, водичка, умий моє личко», - кажу я, коли ми йдемо умиватися). Приказки, потішки, забавлянки добре сприймаються дітьми раннього віку, тому я використовую їх, щоб забезпечити «супровід живим словом» весь процес життєдіяльності дітей раннього віку. Внаслідок такої роботи на кінець року діти будуть знати і охоче читатимуть багато віршів, забавлянок, потішок.

Поряд з традиційними методами ознайомлення дітей з художніми творами я використовую інноваційні підходи та оптимальні шляхи у розвитку активного мовлення дітей раннього віку: мнемотехніку, проектну технологію, метод пісочної терапії, LEGO-технологію, медіазасоби тощо. Використання нових методів та прийомів ознайомлення з художним твором зумовило виникнення інноваційних вправ і завдань, що можна проводити за змістом віршів, оповідань, казок.

Метод наочного моделювання використовую при розучуванні віршів («Кульбаба» Н.Забіли, «Їжаки» Т.Коломієць тощо), з метою покращення розуміння дітьми змісту художнього твору та його запам'ятовування.

Метод проєктів надає можливість дітям експериментувати та синтезувати свої знання у спільній роботі. Під час роботи над розробленим мною проектом «Курочка Ряба» діти експериментальним шляхом встановили, якої форми яєчко, наскільки міцна в нього шкарлупка, що може статися, якщо бути необачним і використали свої знання та отриманий досвід під час образотворчої діяльності. Слід зазначити, що в групі раннього віку можливо проводити лише тільки короткотривалі проєкти.

Із кожним роком використання медіаосвіти, як одної з інноваційних складових освітнього процесу, стає все актуальнішим. В роботі з дітьми своєї групи я використовую магнітофон, телевізор та проектор як засоби підвищення емоційного враження та зацікавленості дітей на занятті, розвитку сенсорних аналізаторів. Ефектними виходять сюрпризні моменти заняття: відеолист або відеозвернення від казкового героя тощо.

Діти раннього віку люблять переглядати мультфільми. Сюжети мультфільмів я підбираю та використовую для дітей цього віку за змістом невеличких казок та оповідань, які стимулюють активне мовлення дітей та являються частиною ігрової діяльності під час заняття. Одним із засобів медіаосвіти у роботі з дошкільниками є мультимедійні презентації, що допомагає дитині, яка тільки починає опановувати мовлення, засвоювати нові слова й водночас з цим сприяє розширенню її досвіду, формуванню перших понять та уявлень про світ речей. При розробці презентації я обов'язково враховую вікові особливості малят. Наприклад, готуючи презентацію для занять з сенсорного розвитку «Як Маша до ведмедів в гості ходила», я обрала цікаві картинки з добре відомої казки «Три ведмедя», підібрала прості питання (Хто великий? Хто маленький? На який стільчик сів тато-ведмідь? Чому? тощо)

Одним з ефективних методів у художній літературі є метод пісочної терапії, який я використовую у роботі над художнім твором з малятами. Завдяки цьому методу дитина будує казкові елементи у мініатюрі з піску і невеличких фігурок, називає персонажів казок, віршиків, коментує свої дії.

Завдяки LEGO-технологіям мої малюки мають можливість викладати елементи художніх творів, що прослухали (І покотився Колобок далі.. А по якій доріжці він покотився? Давайте викладемо її з цеглинок). Також за допомогою цеглинок діти викладають героїв казок і відтворюють їх дії («Ріпка» та інші).

Застосування тих чи інших методів залежить від віку дітей, жанру літературного твору та особливостей мовленнєвого розвитку.

Маленька дитина, яка ще не вміє читати, без допомоги дорослого не може опанувати світ художньої літератури, насолодитися красою слова, зрозуміти моральний бік літературних творів. Твори художньої літератури розширюють кругозір дитини. Оповідання та вірші про дітей вчать малят взаємодіяти у колективі однолітків, ділитися іграшками, не ображати новачків. Одним зі значень читання художньої літератури, можна вважати емоційні враження, які запам'ятовуються та складають досвід дитини.

Художня література та художні засоби є потужними засобами розвитку фонематичного слуху та правильної звуковимови, збагачення словника дитини, розвитку зв'язного та контекстного мовлення.

Усвідомлюючи зміст, дитина знайомиться із загальнолюдськими чеснотами - добротою, працьовитістю, правдивістю, чесністю, чемністю тощо, вчиться емоційно реагувати на різноманітні життєві ситуації та вчинки персонажів. Дитина хоче бути схожою на улюблених художніх літературних персонажів, протидіяти злу, приходити на допомогу, приносити користь, захищати та оберігати слабких - так формується її характер.

Художня література сприяє пізнавальному та художньо-естетичному розвитку дитини. Під впливом художнього слова дитина засвоює норми культури поведінки, відбувається національне виховання, урізноманітнюється ігрова діяльність. Книга впливає на розвиток почуття гумору, вчить працьовитості й бережливого ставлення до книги і довкілля.

Художня література й дитяча книжка сприяють зближенню батьків і дітей, виступають засобом родинного виховання й формування культури сімейного дозвілля.

Отже, завдяки художній літературі та дитячій книзі відбувається розвиток усіх психічних процесів дитини - пам'яті, мислення, уваги, уяви, фантазії та спостережливості; формується мовлення, розширюється кругозір, відбувається пізнавальний розвиток; здійснюється залучення до загальнолюдських і духовних цінностей, відбувається соціалізація дитини.